Вхід | Реєстрація

Тала вода загрожує історичному центру та низовим районам Полтави

Справжня весна розпочнеться на початку квітня. Так говорять у Гідрометеоцентрі. Тоді припікатиме сонце, і сніг, що випав цього року, почне танути. Звісно, таке стається щороку, але особливістю цьогорічної зими є понаднормова товща снігового покриву та велика кількість запасу води у снігу. Що це означає, розтлумачує начальник Полтавського обласного центру з гідрометеорології Володимир Богмацера: «Коли ми говоримо про запаси води у снігові, то це значить, що нині на кожен квадратний метр припадає до 100-150 літрів води. Самі зрозумійте, наскільки це багато! Ці запаси перевищують у півтора-два рази норму».
«По області, особливо на півночі та північному заході мають запаси води до 120 літрів на квадратний метр. Це рівень вищий за середній багаторічний», – підтверджує начальник Полтавського обласного управління водного господарства «Полтававодгосп» Володимир Фомичов. «Таких опадів і такого запасу вологи на поверхні не було дуже давно».
Комунальні служби Полтави вулиці міста почали розчищати й вивозити сніг не зразу, хоча велика його кількість випала ще в грудні. Тепер же на тротуарах і дорогах, особливо у дворах багатоповерхових будинків, можна побачити обледеніння, яке важко розбивати навіть ломами.
У вибоїнах, де комунальникам вдалося таки пробитися до асфальту, вже зараз збирається вода, яка протягом дня тане від плюсової температури у кілька градусів. Начальник Полтавського обласного центру з гідрометеорології Володимир Богмацера зауважує, що є й інша проблема. «Суттєва проблема полягає в тому, що тепер ґрунт повністю насичений водою і, на відміну від минулих років, вода туди поступати не буде. В залежності від місцевості від 50 до 80% талої води піде ярами у річний басейн».
Наприкінці березня очікують погоду, коли від плюсової температури сніг поступово танутиме і вночі. «На сьогоднішній момент сніговий покрив складає 104 мм», – розповідає начальник управління надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Полтавського міськвиконкому Володимир Кушнаренко. «Це дуже багато, так само як і в Бєлгороді (Росія). На мою думку, паводок буде великий. Лісок (район Полтави – ІА «НОВИНИ УКРАЇНИ») на грані затоплення: ще 30-40 міліметрів опадів і почне заливати будинки. Думаю, треба готуватися дуже серйозно».
Учені й чиновники не без підстав говорять про воду з півночі області та з Росії. У Бєлгородській області свій початок бере ріка Ворскла. У той час як до Дніпра йтиме місцева вода, надійте та, що з півночі.
Подібна загрозлива ситуація із таненням снігів вже була 7 років тому. Це підтвердив і начальник управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Полтавської ОДА Михайло Андрусенко. Він розповів, що тоді в області від розливу найбільших рік Полтавської області – ріки Ворскла, Псел і Сула – було підтоплено 149 присадибних ділянки: «Також підтопило 27 будинків у Котелевському, Глобинському, Новосанжарському районах та містах Полтава та Кременчук. Крім того під час повені 2003 року стався прорив гребель на ставках у Машівському, Чутівському, Новосанжарському й Зіньківському района.Загалом було зруйновано 11 гребель».
Тоді була необхідність відселяти людей з власних помешкань. Те, що вони не хотіли залишати увесь свій крам на невизначений термін – інша справа, говорять в управлінні. 
Люди, які живуть в низових районах, вже б’ють на сполох. Говорили, що один з районів Полтави – Левада – скоро сповзе в річку, оскільки житлові будинки побудовані на нестійких ґрунтах або й взагалі пісках. Хоча Володимир Фомичов переконує у протилежному: «На Леваді ніякого особливого впливу немає. Підвали у районі лікарні №3 сухі. З Інститутської гори вода сходила завжди, воно є і буде. Дійсно, будуватись біля підніжжя чи на схилах, я думаю, це не дуже розумно. І тому там, де проводять забудову по Ворсклі, та й по іншим річкам, а саме звужуємо саму заплаву рік, – то там рівень води буде рости. Це однозначно».
Але якщо з Левадою, може, й пощастить, то деякі райони з року в рік страждають від іншого лиха. У селищі Вороніно, на Інститутському прорізі та по бульвару Панянки, найвірогідніше можливі зсуви ґрунту. У Полтаві зсувонебезпечними визнано близько 30 районів. Тільки розмерзається земля, яка цього року промерзла до 60 сантиметрів – у 15 районах Полтави, а найвірогідніше Для цього факторів більше ніж достатньо: і складний географічний рельєф, де розміщена Полтава, зокрема її історичний центр, і діяльність людини.
«Проблема дійсно є по центру Полтави щодо підтоплення», – підтверджує ці дані Володимир Фомичов. «Але скоріше воно не природного характеру, а спричинене станом водоочисних споруд, термін користування яких вичерпався. Ми про цю проблему знаємо, і вона піднімалася років 5-6 назад: особливо по центру міста, вул. Жовтнева і так далі. Свого часу перекриті всі природні водоскиди у бік обласної лікарні і так далі. З цього приводу треба дослідження проводити і вести моніторинг».
Очевидно, поки науковці зберуться моніторити ситуацію, то людські помешкання змиє у Ворсклу. Найголовніше сьогодні і для міст і селищ, в тому числі для Полтави – це місцеве підтоплення. До нього потрібно готуватися усім: місцевим жителям і відповідним органам влади. Особливу увагу треба звернути на зливову каналізацію, яка, за твердженням чиновників, нині не працює від частої зміни температури протягом останніх місяців: у системі не тільки сніг стоїть, а й лід. І від того вода йтиме не в ґрунт, а по поверхні, в людські оселі. Хоча, говорячи відверто про каналізаційні зливи, варто лиш згадати рясні літневі дощі минулого року, коли Полтава потопала у воді!
Насправді, проблему і каналізаційних стоків, і підтоплень, і зсувів чиновники знають давно. Останні дослідження зсувних процесів у Полтаві проходили 2006 року. А ще 1999 року у Полтаві працювала урядова комісія, яка визнала «територію міста зоною надзвичайної техногенно-екологічної ситуації, що потребує допомоги на державному рівні». За той час освоєно близько 5 мільйонів гривень, але ці кошти освоювалися в основному на ліквідацію наслідків зсувів. «Масштабним виявився зсув на схилі правого берегу р. Ворскла. Вороніно вище кладовища. На схилі були відведені земельні ділянки для ведення садового господарства та будівництва дачних споруд без належного інженерно-геологічного обґрунтування. Через п’ять років після початку освоєння території почалися зсувні процеси у нижній частині схилу, які поступово розповсюджувалися вгору по схилу. За чотири роки схил разом із будівлями, садочками та спорудами бувповністю зруйнований», – говориться у статті «Класифікація улоговин полтавського лесового плато» вченого колективу Полтавського технічного університету.
Найпершою причиною зсувів у Полтаві є діяльність людини: перевага бізнесових інтересів перед захистом історичної частини міста, будівництво гаражних кооперативів та багатоповерхівок.
І міська, й обласна влада покладають надію на саму погоду. Біди варто чекати, якщо прийде різке потепління, яке принесе рясні дощі. І тому надіються саме на поступове потепління. Але у що вірити полтавцям, чиї помешкання може затопити талою водою?!

Автор: www.novyny.pl.ua


Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини України та Полтавщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook
24 березня 2010, 14:00 | Полтава | Надзвичайне
Додати коментар

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
Вам необхідно зареєструватися, або увійти під своїм логіном



Курс НБУ

Зачекайте, йде завантаження...

Логін:
Пароль:
запам'ятати


Реєстрація | Нагадати пароль

Шановні водії!

У зв’язку зі значним погіршенням погодних умов та сильної хуртовини частина траси Р-52 у Царичанському районі являєтсья непридатною до використання!

Служба порятунку звертає Вашу увагу на те, що вирушаючи у таку погоду в дорогу Ви йдете на це на свій страх і ризик - у випадку неможливості вибратися із снігових заметів на дорогах чекати допомогу можливо прийдеться досить довго.

Тому рекомендується відмовитися від подорожей автомобілем до стабілізації ситуації