Ця редакційна готується до друку 14 лютого.
Якщо вірити іноземним та вітчизняним ЗМІ, то завтра розпочнеться війна. Ну, максимум, післязавтра. Тобто, 15 чи 16 лютого відбудеться вторгнення військ Російської Федерації на територію України. Про це щодня по кілька разів повторюють на всіх українських телеканалах, цю «новину» щодня по кілька разів тиражують «незалежні» інтернет-сайти.
Думаю, що в більшості українців така інформація викликає відчуття тривоги і страху. Адже, війна — це смерть, це розруха, це — бідність, у своєму «найлегшому» наслідку — це втеча, еміграція на чужину.
І якщо в минулому році українці боялися коронавірусу, то зараз — війни.
Між тим, якщо спробувати спокійно, беземоційно проаналізувати те, що відбувається, то можна зробити два висновки. У всякому разі, такі висновки для себе зробив автор статті.
Висновок перший — ніякого вторгнення не буде. У всякому випадку, жодних передумов чи фактів, які б свідчили про підготовку нападу російської армії на Україну, немає.
Висновок другий. Насправді, війна почалася вже дуже давно. І те, що ми бачимо зараз, є її продовженням. Мова про інформаційну війну в її класичних проявах. Усе, як по книжці.
От давайте разом спробуємо просто пригадати певну хронологію подій і зробити певні порівняння. При цьому будемо використовувати відкриті, доступні всім джерела інформації.
Для початку порівняємо кількість збройних сил Росії, зосереджених у безпосередній близькості від кордону з Україною рік тому і зараз. Цитата із новини річної давнини:
«…Розгортання особового складу ЗС Російської Федерації на кордоні з Україною може тривати до 20 квітня.
Як повідомляє кореспондент Укрінформу, про це заявив начальник Головного управління розвідки Міноборони полковник Кирило Буданов під час засідання парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки.
За його словами, російські війська наразі зосереджені на полігонах «Опук» та «Ангарський» у тимчасово окупованому Криму та на військових полігонах «Клинці» і «Погоново» в Брянській та Воронезькій областях.
Станом на сьогодні, поблизу державного кордону України загалом розгорнуто 47 батальйонно-тактичних груп противника. З них на Орловсько-Воронезькому напрямку — 15 груп, Донському — 12, Кримському — 20, а до кінця квітня очікується збільшення угруповань ще на 9.
Буданов додав, що на згаданих напрямках противник нарощує систему управління військами, розгортає польові та повітряні пункти управління».
Тобто, рік тому на кордоні з Україною стояли біля 100 тисяч російських військових. Що ми маємо зараз.
«Те, що стосується безпосередньо кількості військ… На сьогодні те, що ми бачимо, це 122 тисячі знаходиться на 200 км і 143 тисячі 500 військовослужбовців Російської Федерації — на відстані 400 км у цьому радіусі від нашого кордону», — повідомив Данілов. https://www.slovoidilo.ua/2021/12/22/novyna/bezpeka/rnbo-pidraxuvaly-kilkist-rosijskyx-vijsk-kordoniv-ukrayiny.
Це — дані з українських джерел. Вони свідчать про те, що кількість російських солдатів біля нашого кордону таки зросла. І це — тривожить.
Водночас українські ж військові аналітики, яких зараз не цитують із «кожної праски», говорять, що такої кількості військ цілком вистачає для захоплення кількох прикордонних областей із Харковом включно. Але дуже мало для окупації, тим більше, утримання більшої частини України.
«…Кількість сил та засобів РФ, включно з розміщеними на території Білорусі, не перевищила очікуваних. Ми говорили про можливість посилення ЗС РФ поблизу кордонів України до 160 тисяч, але наразі кількість не перевищує 150‑ти.
Наразі накопичених сил та засобів для широкомасштабної операції із ціллю захоплення всієї чи значної частини України — недостатньо. Тому в найближчій перспективі прогнози щодо ймовірності таких сценаріїв не підтверджуються.
Мало того, ми вважаємо, що такі сценарії є малоймовірними в осяжному майбутньому через фактори, що описувалися нами в попередньому тексті. Якщо коротко, то зараз не спостерігається активних дій у Росії з підготовки сотень тисяч військ, що необхідні для такого масштабного наступу.
На даний час також не спостерігається суттєвих заходів зі створення стратегічних резервів та відмобілізування на базі Центрів забезпечення мобілізаційного розгортання ЗС РФ». https://www.pravda.com.ua/rus/articles/2022/02/12/7323780/.
Далі — ще один факт, що не зовсім «вписується» в сценарій «ось-ось почнеться»:
«…З боку РФ до нас надійшло товарів на суму 6,65 млрд. Тоді як у зворотньому напрямку було відправлено продукції в еквіваленті 3,21 млрд. доларів. Зростання, порівняно з 2020 роком, становить 38,7%». https://www.depo.ua/ukr/politics/torgivlya-z-agresorom-chomu-zrostae-tovaroobig-ukraini-z-rf-202202141423814
Хто володіє інформацією?
А тепер давайте згадаємо ще один факт. Конкретніше, заяви наших «друзів».
«….Сполучені Штати щодня поширюють інформацію про «можливе вторгнення Росії в Україну», керуючись бажанням «зупинки російського вторгнення». Публікації не служать меті створити в Україні та навколо неї паніку.
Про це заявив радник президента США Джейк Салліван, повідомляє американський телеканал CNN.
Салліван заявив, що Білий дім збирається робити такі заяви й далі. У Вашингтоні будуть бити тривогу з приводу будь-якої потенційної операції або провокації російської сторони, навіть якщо в інших країнах це будуть називати поширенням паніки». https://www.slovoidilo.ua/2022/02/14/novyna/bezpeka/bilomu-domi-poyasnyly-prychynu-shhodennyx-publikaczij-pro-mozhlyvi-terminy-pochatku-vijny
А тепер давайте проаналізуємо, а як поширюється інформація, що породжує паніку і страх? Чи не через засоби масової інформації? А після цього пригадаємо азбучні істини про те, як через ЗМІ маніпулюють свідомістю навіть не мільйонів, а мільярдів людей.
Існує досить багато методів маніпуляції масовою свідомістю, що використовуються засобами масової інформації.
Найпопулярніші з них:
- навіювання;
- чутки та домисли;
- метод страшилок;
- замовчування одних факторів та випинання інших;
- метод фрагментації;
- неодноразові повтори або метод Геббельса;
- лжеподії.
Ну і з чим з названого вище ви не стикаєтесь кожного дня?
Вибачте за можливо задовгий текст. Але такі тексти потрібно читати, і «довгим» роблю його свідомо. Адже при читанні довгих текстів працюють ті частини мозку, які вам зараз намагаються відімкнути.
Ну, а на завершення, зовсім просто. Не буде війни ні в лютому, ні в березні. А якщо уявити фантастичну ситуацію, коли всі раптом перестануть дивитися телевізор, то й війни не буде ніколи.
P. S. Тільки не потрібно щось домислювати і перекручувати у своїй свідомості. Автор — не агент Кремля. Але й не агент Вашингтону.
