На сайті "ЕХО", як і на сайті Кобеляцької міської ради вже була розміщена інформація із адресами офіційних бомбосховищ, що існують в місті. Публікація мала назву "Протирадіаційні укриття Кобеляцької громади".
Але потрібно врахувати дуже важливі нюанси. Перший - більша частина офіційних сховищ існує виключно на папері. Ці споруди переобладнані і не можуть повноцінно використовуватися.
Другий - якщо до сховища відстань більша 500 метрів людина може просто фізично не встигнути до нього дістатися.
Третій - у більшості сіл бомбосховищ у яких класичному розумінні не було й не буде ніколи.
Тому в умовах таких населених пунктів, як Кобеляки та села громади, краще сподіватися на власні сили, точніше - підвали, льох та погреби, що є у кожному домоволодінні.
Головне, щоб перекриття підвалу було залізобетонним або цегляним, а несучі стіни – відповідної товщини (не в одну цеглу), аби витримати удар. Тоді, навіть якщо впадуть стіни будинку, люди в підвалі залишаться неушкодженими.
Аби безпечно вибратись, у підвалі мають бути окремий вхід і вихід. Але це не завжди реально, тому облаштовуйте те, що є.
Двері мають бути залізні або оббиті залізом. Висота приміщення – не менше 1,7 м.
У сховищі краще користуватися ліхтариком (не свічки – бо не буде чим дихати) і пляшку води можна взяти з собою, а де немає туалету – треба поставити відра.
Підвальне приміщення має бути розчищене від закруток, ніжок старого ліжка та інших зайвих предметів.
«Тривожну валізу» вниз і вгору тягати не потрібно – в укритті достатньо мати воду, ліхтарик, аптечку і перекус. А також – каремат, щоб сісти чи лягти.
Що ще важливо зробити в оселі?
Універсальна порада служб захисту цивільного населення в різних країнах ― нанесіть на вікна захисні смуги зі скотчу. Це зробить їх стійкішими до вибухових хвиль: уламків скла буде менше, вони не розлітатимуться по кімнатах.
Закупіть засоби для гасіння пожежі.
Нехай буде. Але ніколи не знадобиться.
