Органічним землеробством полтавські аграрії займалися ще 200 років тому

Два століття тому батькові майбутнього класика літератури Миколи Гоголя полтавський поміщик Василь Ломиковський провів екскурсію своїм маєтком на хуторі Трудолюб Миргородського повіту (нині це село Шахворостівка). І екскурсія ця батька письменника просто ошелешила — на власні очі він побачив приклад ведення органічного землеробства. Про це вже потім напише Микола Гоголь у своїй повісті «Мертві душі», розповідаючи, як Чичиков заблукав та потрапив до поміщика, у якого навколо полів були висаджені лісосмуги, і навіть рибу, виловлену в ставку, використовували, як засіб підвищення родючості ґрунтів. Так що заслужений винахідник України, доцент кафедри екології та ботаніки Полтавської державної аграрної академії України Віктор Самородов категорично не згодний, що органічне землеробство — винахід закордонний, а не полтавський здобуток. Про це він говорив і на нещодавньому засіданні круглого столу, присвяченому проблемам та перспективам розвитку органічного землеробства, що проходив у стінах аграрної академії. Його спільно організували та провели газета «Урядовий кур’єр» та Полтавська
облдержадміністрація.

За досвідом в «Агроекологію» їдуть з усього світу
Нині у світі органічне землеробство знаходиться на етапі становлення. Найбільше земель, де не використовують хімікати та пестициди, а вносять лише органічні добрива і дбають про підвищення родючості ґрунтів, — у Австралії. Тут органічним землеробством займаються на 10 мільйонах гектарів. У Європі екологічно чисті продукти без застосування хімії вирощують в Італії, Великобританії, Німеччині. В Україні органічне землеробство практикують господарства Львівської, Тернопільської, Одеської областей. А от на батьківщині органічного землеробства — у Полтавській області — господарства, які працюють без хімії, можна перерахувати на пальцях. Найавторитетніше і найвідоміше з них — приватне підприємство «Агроекологія», що в Шишацькому районі. Там завдяки зусиллям беззмінного керівника, Героя України та Героя Соціалістичної Праці Семена Антонця аграрії вже 30 років не застосовують хімії при вирощуванні сільськогосподарських культур. За досвідом в «Агроекологію» приїздять з усього світу. От тільки у рідному регіоні чомусь досвід Антонця не приживається. Причин тут кілька.
— Приїдуть до мене, подивляться — і одразу ж загоряються ідеєю й собі почати займатися органічним землеробством, — говорить Семен Свиридонович. — От тільки для цього потрібна система і знання. Ми досвід 30 років напрацьовували, маємо певну технологію. До урожайності 70 центнерів з гектара на органічному землеробстві йшли три десятиліття. Але якщо необережно перейти на органічне землеробство, врожаї впадуть наполовину.
У господарстві Семена Антонця готові навчати прихильників органічного землеробства: ще за радянські часи тут почали будувати гуртожиток на 30 осіб та на чотири 3-кімнатні квартири для науковців. Його варто було б добудувати, аби створити потужний науковий центр, де аграрії проходитимуть стажування…
У Полтавській області є всі передумови для масового розвитку органічного землеробства. Як слушно зауважує проректор з наукової роботи Полтавської державної аграрної академії Микола Опара, в нашому регіоні немає потужної розвиненої промисловості, котра шкодить довкіллю. За останні роки вміст важких металів у ґрунтах області зменшився у кілька разів за допустиму норму, зменшилася й кількість пестицидів, які вносили раніше на поля.
Але щоб досвід Антонця запрацював, потрібна державна підтримка органічного землеробства на рівні програм та законів. «Якщо це буде зроблено, — переконаний Семен Свиридонович, — якщо українські селяни почнуть займатися органічним землеробством, тоді не треба буде переживати за відродження та розвиток вітчизняного тваринництва: займатися органічним землеробством, не вирощуючи при цьому худобу, неможливо». От тільки офіційна влада до інновацій останнього романтика українських чорноземів, як ще називають Семена Свиридоновича, ставиться прохолодно. У нього перебували всі українські президенти, прем’єри, міністри, очільники академії аграрних наук — хвалили, підтримували на словах, але до цього часу так жодного закону чи державної програми й не прийняли.

Через неякісні продукти в області народжується все більше хворих дітей
Органічне землеробство — це не забаганка одного поважного аграрія, а вимога часу: людству потрібні екологічно чисті продукти. Бо захоплення розрекламованими продуктами із невідомим складом вже починає мешканцям Полтавської області «вилазити боком».
— Останнім часом у нашому регіоні збільшилася кількість немовлят з хронічними хворобами, — констатує невтішний факт професор, доктор медичних наук, завкафедри педіатрії №1 Української медичної стоматологічної академії Галина Траверсе. — Чимало жінок народжують сьогодні недоношених дітей. Ми обстежили 60 жінок, котрі народили дітей вагою менше півтора кілограма. У 57% з них виявили проблеми зі щитовидною залозою, дефіцитом гормонів. У новонароджених малюків гормонів щитовидної залози виявилося удесятеро менше за норму.
Проте лікар зазначила, що в області є незначний дефіцит йоду. Головна причина порушень роботи щитовидної залози — споживання продуктів харчування, перенасичених хімікатами, емульгаторами, поліпшувачами смаку тощо. Через неякісну їжу в області відчутно «помолодшав» цукровий діабет. Нині цей діагноз встановлюють 1,5—2-річним малюкам. І хворіють переважно дітки з цілком благополучних та заможних родин, де батьки ні в чому не відмовляють своєму чадові. За словами Галини Михайлівни, одна з причин — це захоплення солодощами та газованими напоями: при їх виготовленні використовуються ненатуральні підсолоджувачі, шкідливі для дитячого здоров’я.
Не краща ситуація і з дитячим ожирінням. Причому вагу полтавська малеча набирає не через те, що багато їсть: емульгатори стимулюють виробництво в організмі гормонів підшлункової залози, що гальмують обмін речовин в організмі. Лікарі-педіатри вже встигли звикнути до того, що під час лікування різних хвороб, зокрема й інфекційних, антибіотики на дитячий організм просто не діють — їх вони вже давно споживають разом з курячим м’ясом. Як зауважує Галина Траверсе, неякісні продукти, нашпиговані хімією, негативно впливають на розвиток плоду під час вагітності. Як результат — збільшення кількості дітей із вродженими каліцтвами. Останній такий випадок трапився минулого тижня, коли мешканка області народила доношене немовля, але… без кишківника.
Аналізуючи ситуацію, Галина Михайлівна ще раз нагадала: усе це — результат впливу на жіночий та дитячий організм пестицидів, хімікатів, емульгаторів, які ми споживаємо разом з продуктами.

Українці готові купувати екологічно чисті продукти
Як на мене, про те, купувати чи ні органічні продукти, не йдеться. Скептики говорять, що українці не платитимуть більше за екологічно чисті продукти. Але якщо стосуватиметься здоров’я власного малюка, навряд чи батьки економитимуть. Проблема в іншому — коли ці продукти з’являться на полицях супермаркетів?
— Аби органічні продукти потрапили на полиці, їх потрібно вирощувати не в господарствах на тисячу гектарів, а цілими регіонами, — переконаний патріарх вітчизняного органічного землеробства Семен Антонець. — Якщо є такий «органічний» регіон, то й виробництво легше контролювати: туди не везтимуть пестициди, стимулятори росту тощо.
Керівник проекту компанії «Полагросервіс» Іван Писаренко вважає, що органічне землеробство — це альтернатива для фермерських господарств, лише таким чином вони зможуть на рівних конкурувати з мегакорпораціями, що господарюють на українських землях. Та й вітчизняна торговельна мережа зацікавлена у появі таких продуктів. Тим паче у торгівців кошти є, вони готові допомагати фермерам. Проте за умови участі в процесі держави у якості диригента та гаранта.
А от чи вигідно самим аграріям займатися органічним землеробством, — цікавлюся у Семена Антонця.
— Я іншого життя не уявляю, — говорить останній романтик українського чорнозему. — А чи вигідно на світі жити? Вигідно, якщо ми людям робитимемо добро. Потрібно, аби в економіці і в нашому житті на першому місці були люди, а не гроші.

Логін:
Пароль:
запам'ятати