Юні кобеляцькі рукоборці вчергове підтвердили свій клас на Чемпіонаті Європи, котрий відбувся в Румунії. Багатьом спортсменам, які по віку є фактично підлітками, довелося боротися проти дорослих суперників. Про те, як це було, розповів кобелячанин, відомий всій Україні тренер, Артем Письмак.
Ми вже повідомляли про те, що із 7 травня в столиці Румунії, місті Бухарест, проходить Чемпіонат Європи із армспорту. Як завжди, до складу збірної України, яка теж взяла участь в престижних міжнародних змаганнях, були включені десятки наших земляків. Адже кобеляцька школа армспорту, завдяки знанням, ентузіазму та наполегливості її засновника і тренера Артема Письмака, вважається ледве не найкращою в Україні. Не підвели вихованці Артема Олександровича і цього разу, здобувши десятки медалей різного ґатунку.
Як розповів спеціально для «ЕХО» Артем Письмак, більшості юних спортсменів довелося боротися «на два фронти». Конкретніше — вони виступали як серед юнаків, так і в змаганнях дорослих спортсменів.
Артем пояснив:
— Війна. Запроваджений військовий стан та оголошена загальна мобілізація. А це означає, що чоловіки віком від 18 до 60 років не мають права виїжджати з України, за невеликим виключенням, передбаченим законом. Тому основний склад чоловічої збірної України із армспорту просто не міг поїхати в Бухарест. За дорослих боролися наші юні вихованці, фактично діти. І виступили, як на мене, просто прекрасно, продемонструвавши не просто силу та майстерність, а справжній патріотизм та волю до перемоги.
На запитання про те, як зміг виїхати за кордон сам тренер, Письмак відповів:
— Так, більшість тренерів‑чоловіків, у силу вже названих мною причин, не могли поїхати за межі України. Дозволили мені та ще одному тренеру із Закарпаття, як багатодітним батькам. Законодавством це передбачено, тому в нас проблем не було.
За словами Письмака, надто великих проблем під час поїздки в Румунію не було.
Він підкреслив:
— Усі ми, у тому числі і наші діти, прекрасно розуміли, що у всіх нас зараз є одна-єдина проблема — війна. Усе інше — то дрібниці. І ви знаєте, я приємно вражений тим, як змінилися буквально на очах наші юні армреслери. І справа навіть не в тому, що вони виявили готовність виступати на дорослому рівні. У їх підготовці і силі я ніколи не сумнівався. Справа в тому, як вони миттєво подорослішали. Я ж під час тренувань чую, про що і як вони спілкуються. Раніше пріоритети у спортсменів були такі, як у всієї молоді їх віку. Обговорювали нові моделі «айфонів», ще якісь модні гламурні штучки. Зараз же про це ніхто й не згадував. На першому місці — війна. Тим більше, що дорогою із Києва до кордону діти бачили вирви від снарядів, понівечену бойову техніку окупантів, зруйновані і спалені будівлі. Усе це діє сильніше, аніж просто слова. Звичайно, перед змаганнями я проводив бесіду із своїми вихованцями. Але якось особливо налаштовувати їх потреби не було. Патріотизм, бажання перемогти, допомогти своїй Батьківщині зараз у дітей просто безмежні. І вони це підтвердили своїми перемогами. У результаті, завдяки і нашим старанням жіноча збірна України посіла перше загальнокомандне місце. А взагалі, українці по кількості медалей та залікових балів у підсумку стали другими в Європі, поступившись лише господарям змагань румунам. І це при тому, що із вже названих причин чоловіча збірна була представлена не найсильнішим складом. Когось особливо виокремлювати не буду, нагадаю лише, що наша Руслана Кулик вже другий рік поспіль стає чемпіонкою Європи серед дорослих спортсменів.
Підтримка європейців відчувалася постійно
Артем Письмак розповів і про те, як європейці ставляться до українців та війни. За його словами, на офіційному державному рівні все чітко та однозначно. Європа — за Україну. Виключення лише Сербія та Болгарія, де переважають проросійські настрої. Європейська Федерація армспорту, зважаючи на війну, звільнила українців від обов’язкового фінансового внеску за участь у змаганнях. Натомість росіян та білорусів відсторонили від участі у всіх міжнародних змаганнях.
На неофіційному рівні більшість спортсменів та звичайних громадян теж щиро підтримували українців.
Артем сміється:
— Я допускаю, що хтось у глибині душі підтримує росіян. Але коли вони бачили, які ми дружні та згуртовані, як вся команда під час нагородження збирається разом та співає Гімн України, то, можливо, навіть побоювалися висловлювати якусь іншу думку. Та, звичайно ж, люди сумніваються, адже постійно отримують інформацію з різних джерел, у тому числі і російських. Російська пропаганда діє. Так, одного разу до наших дітей підійшов суддя із Латвії. Він довго розпитував у них, що ж відбувається в Україні. Зізнався, що не довіряє засобам масової інформації. Але потім дав публічне інтерв’ю на підтримку України.
Був випадок і прямо на вулиці Бухареста. Чоловік почув українську мову, побачив українську символіку. Підійшов до нас і на англійській мові запитав, чи не потребуємо ми допомоги. Почувши, що ні, прощався словами «Слава Юкрейн!»
Артем Письмак розповів, що зараз розпочалася підготовка спортсменів до міжнародних змагань, що мають відбутися восени. Мова йде про Кубок світу, що буде проведений у Хорватії, та Чемпіонат світу в Туреччині.
Тренер підкреслив:
— Мотивувати нікого не потрібно, всі тренуються, як шалені. Діти розуміють, що своїми успіхами вони захищають Україну, наближають нашу спільну перемогу.
Результат кобеляцьких армреслерів на Чемпіонаті Європи (Бухарест. 06–15.05.22)
Татарко Євгенія, 50 кг — 1 та 1 місце дівчата до 16 років
Кравченко Артем, 55 кг — 3 та 2 місце юнаки до 16 років, 4 і 4 місце серед дорослих
Татарко Дарина, 60 кг — 1 та 2 місце до 18 років юніорки і 6 місце серед жінок
Китаста Софія, 55 кг — 1 та 3 місце юніорки до 18 років і 4 та 5 місце серед жінок
Гречана Вероніка, 65 кг — 2 та 2 місце юніорки 18 років, 5 місце — жінки
Варич Леся, 50 кг — 2 та 1 місце молодь до 21 року і 3 місце жінки
Кулик Руслана — 1 та 2 місце жінки.
