Приватний підприємець Ірина Яременко з Гадяча виготовляє окопні свічки. Говорить, вирішила зайнятись цією справою після перегляду в Інтернеті сюжету із західної частини України про жінку, яка виготовляє такі свічки.
– Спробувала – і відразу вийшло, – каже Ірина. – Щоб виготовити такі свічки, потрібні звичайні речі: віск, парафін, картон і бляшанки. Нарізаємо смужками картон і загортаємо в рулон. Далі поміщаємо в металеву тару (наприклад, з-під кукурудзи, зеленого горошку чи консервів) та заливаємо сумішшю розтопленого воску і парафіну.
Про таку ініціативу розповідає Гадяцька міська рада.
У результаті виходить багатофункціональна річ, без якої в польових умовах обійтися важко. Така свічка – просто мастхев для наших захисників! Вона може зігріти в невеличкому бліндажі чи окопі, на ній можна підігріти їжу чи закип’ятити воду. Причому, горять вони та гріють навіть у дощову й вітряну погоду.
Поки що гадячанка виготовила близько 200 окопних свічок. Спочатку матеріалом ділились знайомі, а потім долучились й інші небайдужі гадячани.
– Перші, до кого я звернулася – це мої друзі-підприємці. Вони позносили мені віск, парафін… Приносили цілі ящики непроданих свічок, у тому числі й весільних, – розповідає Ірина. – Далі «підключились» решта: хтось приніс баночки з-під пасок, ще хтось – свої ювілейні чи декоративні свічки, що завалялись на полицях. Одним словом, зносили все, що в кого було.
На виготовлення таких свічок витрачається чимало матеріалу, тож нині виникла потреба в додатковому матеріалі: «Щоб зробити чотири свічки розміром із стандартну банку з-під кукурудзи, знадобиться кілограм воску. Уявіть скільки треба воску, щоб залити, скажімо, 60 свічок. Якщо перевести це в гривні, виходить кругленька сума».
Тому жінка звертається з проханням до всіх, у кого є віск, парафін, свічки (можна залишки або ж нові) та бляшанки, допомогти. Пункти збору: магазини «Соболь», «Грація», «Подарунки» та перукарня «Конвалія». Приносити бажано чисті, невисокі банки (максимум як із-під кукурудзи), з обрізаними краями. Підійде й тара з-під консервів та зеленого горошку.
Давайте не будемо байдужими і разом подбаємо про захисників, щоб вони відчували турботу та тепло наших сердець. Адже під час війни кожна справа є потрібною і корисною.
