Вхід | Реєстрація

Де в Кобеляках росте маракуйя? На «Золотому» — в Буліка

Де в Кобеляках росте маракуйя? На «Золотому» — в Буліка

Житель Кобеляк Олександр Бутко давно захоплюється садівництвом. Причому, вирощує в своєму маленькому садочку виключно екзотичні для України рослини. У Бутка успішно виростає все — від лохини до азіміни.

Що зазвичай висаджують українці у своїх садочках? Ну, окрім вишень, яблуні, груші, сливи, абрикоси, персики, виноград, черешню. Як правило, місце знаходиться ще й для суниці, малини, смородини та аґрусу.

Цей перелік є своєрідною класикою жанру. Про обов’язковий вишневий садок ще Тарас Шевченко писав.

А от у садочку жителя Кобеляк Олександра Бутка усіх вищеперелічених дерев та кущів практично немає. На своїх десяти «сотках» Олександр, відомий сотням містян сорока-п’ятидесятирічного віку, як Булік, вирощує близько сотні рослин, які для України, для нашої кліматичної зони, вважаються нетиповими, навіть екзотичними.

У садочку Бутка знайшлося місце для: лохини, жимолості, азіміни, мигдалю, маракуйї, нойни, зізіфуса, гумі, годжі, актинідії, ірги, гранату та інжиру. Поряд із садибою Олександра квітне і плодоносить посаджена ним же черемха.

Про ботанічні захоплення та ледве не сподвижницьку діяльність Олександра Бутка ми вже писали і навіть знімали відео. Протягом багатьох років молодий пенсіонер Олександр Бутко (чоловік все життя працював у пожежній охороні) займається озелененням берегів річки Ворскли в мікрорайоні, де живе. А живе Олександр на околиці Кобеляк, у безпосередній близькості до пляжу, що має неофіційну назву «Золотий».

І от, маючи достатньо вільного часу, Бутко висаджує по берегах річки акації та аморфи.

Аморфа — це кущ, що вважається дуже цінним медоносом.

Цих кущиків Олександр висадив уже кілька тисяч. Він їх рахує не на штуки, а на відра.

Чоловік просто викопує дикоростучу поросль акації та аморфи і висаджує її на березі. Каже:

— У нас прийнято акацію пиляти, а я її саджу.

Окрім того, Олександр прищеплює на груші-дички, що ростуть на берегах, прищепи сортових рослин. При цьому сам плоди не збирає, залишає ласувати кобелячанам та гостям міста.

Інформацію про кожну рослину збирає по півроку

Безумовно, виростити ту ж лохину, не кажучи вже про інжир, в умовах центральної України на чорноземних ґрунтах зовсім не просто. Це вам не «пакілець» груші в землю увіткнути.

Але в Бутка успішно росте не лише лохина та жимолость, які люблять «кислий» ґрунт, а навіть такі «екзоти», як азіміна, вона ж, бананове дерево, та маракуйя й інжир. Більшістю фруктів чоловік уже смакує.

Секрет успішного вирощування екзотичних фруктових дерев та кущів, за словами Олександра, доволі простий.

Він пояснює:

— По-перше, потрібно добряче попрацювати. Підготовка ґрунту, системи поливу тощо. Але це — не головне. Передусім потрібно вивчити рослину, дізнатися про неї якомога більше. У мене процес «знайомства» із тим чи іншим «екзотом» займає до шести місяців. І я не просто читаю статті в Інтернеті чи дивлюся відео. Цього мало. Я шукаю науковців, які займаються цією темою, шукаю людей, які вже, до мене, вирощували ці рослини. Потім їм дзвоню, розпитую. Дуже часто їду прямо на місце, туди, де ці дерева чи кущі ростуть. А вже потім купляю саджанець і починаю над ним «чаклувати».

От, приміром, зараз Олександр замовив два саджанці азіміни. Їх йому привезуть із Закарпаття. Причому, чоловік не користуватиметься послугами служб доставки. Саджанці в двадцятилітрових контейнерах привезуть легковим автомобілем, аби їх не пошкодили в дорозі. Це коштуватиме досить дорого. Але Бутко свідомо йде на такі витрати. Для нього головне — якість.

Садок без «хімії»

А ще є в Олександра один принцип. Він вирішив вирощувати свої рослини без «хімії», тобто, не застосовуючи мінеральних добрив та хімічних засобів захисту рослин. Каже:

— Так, це потребує більше зусиль. Так, можливо, я не отримаю якогось суперурожаю. Але для мене — це не головне. Просто хочу мати по-справжньому екологічно чисту продукцію. Та й пасіка в мене за кілька метрів від садка.

Олександр знайшов цікавий спосіб, як «годувати» свої рослини. Оскільки він не сипле під них ні селітри, ні нітроамофоски, ні інших добрив, то змушений був шукати альтернативу.

Окрім звичайного перегною, Бутко використовує ще й різноманітні відходи. Зокрема, він годує рослини риб’ячими та курячими кишками, настоями із щавлю, яблук та іншою органікою.

Пояснює:

— Я облаштував систему так званого глибинного поливу. Беру звичайну металеву трубу «сотку» довжиною трішки більше метра і вставляю її поряд із кущем чи деревом у посадкову яму. Цю трубу буквально забиваю кишками, курячими головами іншою органікою. Туди ллю воду. Цього рослині цілком вистачає.

Лохині — яблук та щавлю

Взагалі Олександр може розповідати про кожну із своїх рослин годинами. Ми із ним під час спілкування жартували:

— Саша, до тебе влітку можна приїжджати кожного дня протягом місяця. І кожного разу знімати відео по півгодини та писати статтю на сторінку.

— Приїжджайте, знімайте. Але півгодини і сторінки не вистачить.

Наступного літа спробуємо. А зараз — дві практичні поради від Олександра Бутка.

Порада перша — чим підкислити ґрунт для лохини.

Як відомо, лохина може добре рости і радувати урожаями виключно в легкому ґрунті з низьким ПШ. Такий ґрунт ще називають «кислим». Наш чорнозем для цієї рослини не підходить, у ньому вона буде мучитися сама і мучитиме свого господаря.

На промислових плантаціях для підкислення використовують спеціальні добрива та різні кислоти — азотну, сірчану, ортофосфорну.

Бутко ж, як уже було сказано, «хімії» не використовує. І ось що він придумав. Ділиться:

— Ну це не я придумав. Але я випробував — діє! Я беру двохсотлітрову бочку і в ній роблю спеціальну «закваску». Попереджаю, бочка має бути пластикова, залізна від кислоти швидко вийде з ладу. На початку літа рву мішків три-чотири щавлю або ревеня. Десь, щоб половина бочки було. Потім заливаю це 100 літрами води. Воду беру виключно дощову. Через три дні настій готовий. Ним, не розбавляючи, поливаю лохину. Для жимолості і хурми трішки розбавляю. Настій із яблук готується довше. Яблук і води — 50 на 50. Стоїть 10 днів. Використовую і знову туди ллю воду, адже яблука кислоту віддають поступово. І ви знаєте, я приємно вражений результатом. За літо деякі саджанці лохини дали півтораметровий приріст.

У наступному номері «ЕХО» ми розповімо про те, як вберегти інжир від морозів та мишей. Своїм досвідом знову поділиться Олександр Бутко.


Автор: Ігор ФІЛОНЕНКО, «ЕХО»

Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини України та Полтавщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook
3 жовтня, 16:08 | Кобеляки | Цікаве
Додати коментар

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
Вам необхідно зареєструватися, або увійти під своїм логіном



Курс НБУ

Зачекайте, йде завантаження...

Логін:
Пароль:
запам'ятати


Реєстрація | Нагадати пароль

Шановні водії!

У зв’язку зі значним погіршенням погодних умов та сильної хуртовини частина траси Р-52 у Царичанському районі являєтсья непридатною до використання!

Служба порятунку звертає Вашу увагу на те, що вирушаючи у таку погоду в дорогу Ви йдете на це на свій страх і ризик - у випадку неможливості вибратися із снігових заметів на дорогах чекати допомогу можливо прийдеться досить довго.

Тому рекомендується відмовитися від подорожей автомобілем до стабілізації ситуації