Дмитро Кирилович Срібний багато років очолював відділ культури в Кобеляцькому районі. Завжди був не лише організатором масових заходів, але й сам брав безпосередню участь у різноманітних дійствах, грав у спектаклях, виступав у агітбригадах, допомагав бажаючим оволодівати сценічним, музичним мистецтвом. Він — людина неспокійної вдачі, яка завжди в пошуках, гордиться, що є українцем. Йому притаманний оптимізм і віра у святе, світле. 7 листопада Дмитру Кириловичу виповнилось 70 років.
Ювіляр народився в Кобеляках, виріс у чарівному куточку нашого міста — Зарічці. Батьки Дмитра Срібного з діда-прадіда зарічани, з козаків.
— Атмосфера, люди, які жили поруч і з якими кожного дня зустрічався, традиції, що віками утверджувалися і свято зберігалися, складали мою подальшу долю, — розповідає Дмитро Кирилович. — Кожне свято, особливо релігійні (Пасха, Трійця), зарічани супроводжували піснями. Збиралися кутками (Радченки, Данки, Клочки) — і линула понад річкою чарівна українська пісня. Батько був музикантом-самоучкою, грав у духовому оркестрі райпромкомбінату (нині «Зоря»). Тож після третього класу мене відвели до музичної школи, де навчався грі на баяні.
Так музика, мистецтво, культура і стали його головним захопленням та покликанням. Із вдячністю згадує Дмитро Кирилович своїх перших вчителів: Валерія Омеляновича Крятенка, Любов Семенівну Чернишову, Леніну Іванівну Валявську, Володимира Миколайовича Поповича.
Після закінчення Гадяцького училища культури, у 1973 році повернувся в рідні Кобеляки. Працював у районному Будинку культури, пройшов усі етапи кар’єрного росту, а в 1979 році за пропозицією голови райвиконкому Миколи Андрійовича Лобаня депутати на сесії Кобеляцької районної ради затвердили Дмитра Срібного завідуючим відділом культури. На той час він став наймолодшим завідуючим з усіх керівників культури області.
Мережа закладів культури була велика, та й район — один із найбільших у області. Дмитро Кирилович роботі віддавався сповна, не боявся труднощів, прислухався до порад старших, більш досвідчених, колег.
Більшу частину часу забирала так звана «текучка». Як депутат райради, як член всіляких комісій при райвиконкомі виконував безліч доручень. А ще ж постійні (по кілька разів на день) наради, семінари, сесії, пленуми.
Спасінням була сцена. Тут працювали цікаві, творчі особистості: Юрій Григорович Лопоха, Микола Володимирович Уваров, Паша Антонівна Соловей, Поліна Логвинівна Головко, Микола Федорович Ткаченко, Микола Іванович Ягольник. Із ними і працював, у них багато чому навчився.
— Трудненько було після досить активного робочого дня їхати в село з виставою чи концертом, — ділиться спогадами Дмитро Кирилович. — Та отримував стільки емоцій, що, приїхавши додому після опівночі, а то й під ранок, довго не міг заснути. Та й спати доводилось не так і багато, бо на порозі вже ранок нового дня і нові турботи. І так із дня в день. Працюючи заввідділом культури, майже не бачив вихідних і свят, жодної відпустки не відпочив повністю. А ще ж навчався в Харківському інституті культури по класу режисури.
Допомагала, певне, молодість, енергія, творчий запал, неспокійна вдача і, звичайно, всі ті люди, його колеги, які були поруч. Із вдячністю Дмитро Срібний згадує підтримку Валентини Степанівни Колодочки (директора бібліотечної системи), Івана Павловича Ченкова (директора Білицької музшколи), Івана Андрійовича Біловода (директора музею Мате Залки), Бориса Микитовича Деренка (інспектора відділу культури). З особливою вдячністю згадує підтримку, яку отримував від Миколи Андрійовича Касьяна та його дружини Андріани Миколаївни.
Нині Дмитро Кирилович голова районної організації «Просвіта», учасник заходів, які проводяться в музеї літератури і мистецтва, районній бібліотеці спільно з літераторами, краєзнавцями.
Дмитро Срібний працює над матеріалами для книги про творчі колективи, учасників художньої самодіяльності, з якими йому довелося працювати.
7 листопада нашому талановитому земляку виповнилося 70 років. Він повний творчих сил і планів. За прожитими роками не сумує. Впевнений, що прожив і живе так, як велить совість, як виховали батьки, як підказує серце.
У понеділок у Кобеляцькому музеї літератури і мистецтва зібралися друзі, знайомі й колеги по сцені Дмитра Кириловича, аби привітати ювіляра з днем народження.
Начальник Відділу культури, туризму, молоді та спорту Кобеляцької міськради Валентина Пелюхня вручила Дмитру Срібному грамоту за сумлінну працю, вагомий внесок у розвиток культури та мистецтва рідного краю. Артисти Центру культури і дозвілля подарували ювіляру музичне вітання.
Культпрацівники відзначили, що Дмитро Кирилович виступає на сцені з 10 років. 35 років своєї трудової діяльності віддав розвитку культури рідного краю, а 27 із них пропрацював керівником відділу культури Кобеляцького району.
