Не встиг вицвісти папір на минулому номері «ЕХО», у якому ми повідомляли про невдалу першу спробу змістити із посади секретаря Кобеляцької міськради Володимира Жукова, як відбулася друга, цього разу, вже успішна спроба. Як це відбулося і хто зараз у Кобеляках у тренді, точніше, у владі, читайте нижче.
Стаття під назвою «Невдала спроба листопадового перевороту» вийшла у світ 15 листопада 2022 року.
А вже через два дні депутати зібралися на чергову позачергову сесію міськради. І таки завершили почату кілька днів тому справу – усунули із посади виконуючого обов’язки міського голови секретаря міськради Володимира Жукова.
Сам Володимир Володимирович на сесії присутній не був. Він одразу після невдалої спроби перевороту різко захворів і перебуває на лікуванні. Хоча за цей час встиг дати інтерв’ю Олегу Решетилу, якому, нібито, «пролив світло» на нюанси свого звільнення https://www.youtube.com/watch?v=S51mon92x10. Та про це – нижче. Для початку – про події на сесії.
Саме сесійне засідання тривало досить довго – більше двох годин. Адже головуючий на ньому депутат Василь Фещенко постійно оголошував технічні перерви для того, аби працівники апарату міськради виготовили бюлетені для таємного голосування.
Василя Фещенка швиденько обрали головою засідання, секретарем – Миколу Попика.
Депутат Анатолій Таранушич запропонував першочергово розглянути питання про позбавлення повноважень Володимира Жукова.
Колега Таранушича, Ніна Ясинська, із місця відреагувала:
– А сам Жуков не проти?
Взагалі Ніна Анатоліївна під час сесії частенько жартувала, вносячи пожвавлення серед депутатів, які в основному слухали і голосували.
Василь Фещенко зачитав список претензій до Жукова, як до секретаря міськради.
Серед них – відсутність дій по пошуку копій близько 700 (!!!!) документів, які зникли із земельного відділу. Усі документи стосуються рішень ради за часів керівництва Олександра Копельця.
Також депутати закидають Жукову в провину те, що він не провів аудит діяльності міськради, на який вони виділили кошти, а також не почав розслідування щодо долі паливно-мастильних матеріалів і не довів до відома населення інформацію про початок опалювального сезону.
Керуючись саме такою аргументацією, міські депутати дружно проголосували за те, щоб усунути Жукова із посади секретаря Кобеляцької міської ради. За це проголосували 22 депутати.
Потім зробили перерву для наради. А після цього Анатолій Таранушич оголосив, що 15 депутатів пропонують вибрати секретарем Василя Фещенка.
Невгамовна Ніна Ясинська одразу запитала Фещенка, чи він буде шукати зниклі в міськраді документи та проводити аудит. На що колеги їй зауважили, що Фещенко на той момент є звичайним депутатом, не уповноваженим проводити подібні дії. Ось як стане секретарем...
Знову перерва на виготовлення бюлетенів. А потім – 21 голос за Фещенка. Він сам не голосував.
Ніна Ясинська одразу увімкнулася:
- Нехай працює, людина достойна.
Анатолій Таранушич відреагував:
- Ніна Анатоліївна, не витискайте сльозу.
Отже, із 17 листопада в Кобеляцькій міській раді з’явився новий секретар. По суті, зараз, за відсутності обраного міського голови, - це перша особа в громаді. Нагадаємо, що попередник Фещенка, Жуков, протримався на посаді півтора місяці.
Голови міняються, а Фещенко залишається
Що відомо громадськості про Василя Фещенка? Достеменно відомо лише те. що він із повним правом може претендувати на внесення в українську версію Книги рекордів Гіннеса, як фактично «вічний» депутат.
Вперше Василь Васильвич став депутатом Кобеляцької міської ради ще в минулому тисячолітті, точніше, в 1990 році. Тоді міським головою був нині покійний Ілля Сироватка.
Після цього в Кобеляках по черзі змінилися ще три міських голови - Борис Попруга, Олександр Ісип та Олександр Копелець. Тобто, виборці змінювали перших осіб міста і громади, і лише Фещенко залишався депутатом. І так - сім разів. Тобто, він «пережив» чотирьох міських голів і одного секретаря Жукова.
Востаннє Василь Фещенко був обраний депутатом міськради по списку «правлячої» в Полтавській області партії «Довіра». Оскільки до листопада 2022 року Василь Васильович ніколи не проявляв якихось особливих амбіцій щодо керівного місця в міськраді, то можна сміливо говорити про те, що саме членство в «Довірі» і зіграло вирішальну роль у тому, що Фещенко став секретарем.
Новими для кобеляцьких коридорів влади є і особи двох заступників міського голови, яких депутати призначили одразу після голосування за Василя Фещенка.
Заступниками стали Сергій Омельченко, який почав працювати у міській раді за часів другої каденції Копельця, та директор міського ліцею № 2 Олена Стаднікова.
Чому саме вони? Наївно було б стверджувати, що це креатура нового секретаря Василя Фещенка. Швидше за все, мова йде про все ті ж політичні домовленості серед керівників обласного рівня. Недаремно ж у Кобеляки зачастила Лариса Босенко, голова бюджетної комісії Полтавської обласної ради. Формальним приводом для її останнього візиту в Кобеляки могло стати вручення грамот. Але це аж ніяк не заважало проведенню роботи, пов’язаної із кадровими змінами в Кобеляцькій міській раді. Цілком можливо, що Босенко пролобіювала кандидатуру Олени Стаднікової. Можливо – і Сергія Омельченка. До речі, потрібно нагадати, що дружина Омельченка займає посаду голови Кобеляцького суду. Та при будь-яких розкладах, не можна не відзначити, що обидва нових заступники міського голови є людьми доволі молодими, енергійними та амбітними. Що, по теорії, має позитивно вплинути на подальшу роботу органу місцевого самоврядування.
Цікаво, що Лариса Босенко є однопартійцем уже колишнього секретаря міськради Володимира Жукова. Але цей факт не вберіг Володимира Володимировича від звільнення.
Постраждав через довірливість?
У невеличкому проміжку часу між перебуванням на лікуванні та звільненням Володимир Жуков устиг дати інтерв’ю журналісту, екс-голові Кобеляцької РДА та діючому депутату Полтавської районної ради Олегу Решетилу.
Кожен бажаючий може переглянути це відеоінтерв’ю на Ютубі.
У принципі, нічого сенсаційного Жуков не розповів. Він цілком очікувано відкинув усі претензії депутатів до недоліків у своїй роботі. Заявив, що після повідомлення про зникнення документів дав доручення розібратися в ситуації керівнику юридичного відділу Аліні Деркач. Але відповідна резолюція зникла із кабінетів міськради. Але після того, як Жуков переговорив із керівником відділення поліції, запросивши того у міськраду, резолюція хутко знайшлася.
Щодо непроведення аудиту, то Жуков сказав, що співробітники прокуратури вилучили із міської ради чимало документів, і через це проведення перевірки діяльності міськради стало фактично неможливим. Також чиновник висловив сподівання, що саме прокуратура й проведе аудит.
«Замороження» перевірки по вже «знаменитих» паливно-мастильних матеріалах Володимир Володимирович пояснює тим, що у свій час Копелець швиденько передав бензин і солярку у відання «Водоканалу Плюс». Хоча інформація, оприлюднена Жуковим в інтерв’ю, так і не дає відповідей на жодне із запитань, які він же сам, будучи в опозиції до Копельця, і задавав.
Навпаки, питання виникають уже до самого Жукова. Він розписав резолюцію юристу і все? А контролювати виконання – не його обов’язки? Сім сотень документів по землі зникли, місяць минув, і?
Передав Копелець паливно-мастильні матеріали в комунгосп. І? Жуков протягом півтора місяця не міг провести перевірку в підприємстві, створеному міськрадою? Адже дізнатися, що ПММ передані «Водоканалу» – це справа п’яти хвилин часу.
У інтерв’ю Решетилу Володимир Жуков говорить, що постраждав через свою довірливість. Мовляв він весь час усім довіряв, а з ним так погано вчинили. Що сказати? Така собі версія.
Знову ж, за словам Жукова, до його звільнення могли докласти зусиль уже згадана Лариса Босенко, як публічний політик, так і неназвані «зовнішні сили». Які це зовнішні сили? Російська федерація, чи що? Чи Пентагон?
Усі ці версії, безумовно, мають право на життя. Але має право на життя й припущення, що Володимир Володимирович не надто напружувався на посаді. Отримав разок хорошу зарплату – та й по тому.
