Екс-секретар Кобеляцької міської ради Володимир Жуков у четвер 5 січня приніс у раду заяву, зміст, якої міг би претендувати на сенсаційність аби не її нікчемність.
О 14 годині 5 хвилин у Кобеляцькій міській раді була зареєстрована заява написана громадянином Жуковим. Він особисто приніс її в орган місцевого самоврядування.
Нагадаємо тим, хто вже забув, що громадянин України Жуков Володимир Володимирович у минулому 2022-му році кілька місяців обіймав посаду секретаря Кобеляцької міськради.
Потім після того, як депутати проголосували за недовіру тодішньому міському голові Олександру Копельцю, громадянин Жуков близько місяця виконував обов’язки керівника органу місцевого самоврядування. Після цього ті ж депутати зняли Жукова із посади.
Пару місяців про громадянина Жукова нічого чути не було. І ось 5 січня відбулося "урочисте виринання" із небуття чи ополонки. Хоча, як говорить народна мудрість такі, як громадянин Жуков у воді не тонуть.
Коротше кажучи, Володимир Жуков прийшов у міську раду і приніс заяву про те, що відкликає свій голос за висловлення недовіри екс-міському голові Копельцю. Нібито в нього, у Жукова, тоді виник конфлікт інтересів.
В чому полягає той конфлікт Жуков очікувано не пояснював. В тому, що він після відставки Копельця зайняв його посаду? Так це передбачено чинним законодавством.
Водночас тим же законодавством не передбачено процедури відкликання голосу. Проголосув – все, забудь.
У явіть собі ситуацію. Чоловік на прізвище Жуков чи Гнида, чи Іванов чи Пупкін приходить у РАГС і каже:
– Я там у 2000-му році був одружився. А зараз приніс заяву про те, що того одруження не було. Тому все, що ми із тією жінкою, яку чомусь називали моєю дружиною, нажили після 2000 року не є спільним майном. І дітей у мене не було. Хочете - заяву принесу.
Заяви то приносити можна. Навіть кожного дня. Але очікуваного заявником результату вони не принесуть. Тому що закон для того і придумали аби отакі хитрож..і не могли робити все, що їм заманеться.
Та вочевидь Жуков не дивлячись на те, що аж одного разу був головою районної ради і половину разу міським головою, нюансами українського законодавства не надто переймався. І тому думав-думав і нічого кращого аніж передумати із себе не витиснув.
Так що заява Жукова є юридично нікчемною і не більше того.
Цікаво те, що саме Жуков скликав сесію на якій проголосували за недовіру Копельцю. Саме Жуков головував на тій сесії. Саме Жуков довго і нудно читав проект рішення за яке мали голосувати депутатів. І при цьому не відчував жодного конфлікту. Ні з інтересами, ні із сумліннням. Аж до того, що в своєму "шляхетному" пориві через деякий час "забув" оголосити про конфлікт інтересів під час голосування за зарплату собі коханому. От там, дійсно є підстави для інтересу з боку правоохоронців.
Але набагато цікавіше пробувати аналізувати причини її написання, мотиви автора нікчемного документу.
Тут версій може бути кілька. За якимось дивним збігом обставин адвокати екс-міського голови Копельця в суді теж говорять, що Жуков не мав права голосувати за недовіру Олександру Олександровичу.
Збіг? Можливо. Але це - лише одна із версій. Про інші, читайте в наступному номері "ЕХО".
