Постійні відключення електроенергії через руйнування рашистами об’єктів інфраструктури примусили сотні тисяч українців, у тому числі і земляків, шукати альтернативні джерела енергії. Але далеко не завжди люди діють раціонально. Досить часто затрачені кошти і сили не вартують можливої користі.
Безумовно, лідером попиту серед українців після початку відключень електроенергії стали бензинові, газові та дизельні генератори. Це найбільш просте і доступне за ціною обладнання, за допомогою якого можна забезпечити себе електроенергією.
Щоправда, одразу потрібно відзначити, що ажіотажний попит призвів до миттєвого і дуже стрімкого зростання цін на всі види генераторів. Ціни буквально восени 2022‑го, у порівнянні з періодом початку війни, виросли в два, а то й три рази.
Приміром, дані майданчика держзакупівель Прозорро свідчать про наступне.
Вартість генераторів, які купували на Prozorro протягом року, зросла у два-три рази:
- бензиновий генератор «Кентавр КБГ258 а» потужністю 2,5 кВт у лютому в Prozorro коштував 6,4–7,8 тис. грн, а в листопаді — вже 15,9 тис. грн;
- дизельний генератор Forte FGD6500 E потужністю 4,5 кВт у лютому коштував 34,2 тис. грн, а в листопаді — 99,5 тис. грн;
- бензиновий генератор Dnipro-M GX-70 E потужністю 7,5 кВт в лютому купували за 23,9–24,9 тис. грн, тоді як у листопаді — 53,9 тис. грн.
Наведені цифри стосуються закупівель, які проводили державні та комунальні установи. На звичайному комерційному ринку ситуація була аналогічною. Адже практично всі, у кого були «вільні» 20–40 тисяч гривень, поспішили купити генератор. При цьому, більшість людей у період із листопада 2022‑го по січень 2023 року скористалися цим обладнанням два-три рази.
Зважаючи на високу вартість генераторів, більшість українців вирішували свої проблеми із освітленням та обігрівом осель більш бюджетним способом. Люди купили автомобільні акумулятори, які коштують 3 тисячі гривень і дають змогу освітлити кілька кімнат, а головне — привести в дію насос на газовому котлі, тобто обігріти оселю.
З точки зору фінансів — це, напевне, найбільш оптимальний спосіб вирішення проблеми блекауту. Хоча використання автомобільного акумулятора в приміщенні несе в собі небезпеку для здоров’я людини.
Сонячна батарея чи бензиновий генератор: на що витратити гроші?
Водночас усе більше й більше людей цікавляться питаннями придбання і встановлення в себе на садибах так званих сонячних батарей. Адже за їх допомогою теж можна отримувати електроенергію. Причому — безкоштовно. У всякому випадку, так пишуть у всіх рекламних проспектах і статтях, присвячених сонячній енергетиці.
Погодьтеся, звучить досить привабливо: отримати доступ до невичерпного джерела енергії і більше не залежати ні від стану електромережі, ні від цін на бензин чи дизель, на яких працюють електрогенератори.
Та чи все так просто, тим більше — дешево із сонячною енергією? Адже для того, щоб її отримати, необхідно встановити спеціальне обладнання, за яке потрібно заплатити гроші.
Ось що про можливості використання сонячної енергії в умовах війни і після неї говорить доктор технічних наук і власник домашньої сонячної електростанції (СЕС) Максим Карпаш.
«Домашня сонячна електростанція — це, по суті, інвестиційний проєкт, який окуповується в довгостроковій перспективі. Якщо споживаєте менше електрики, ніж ваша станція виробила в межах місяця, обленерго повертає вам різницю у вигляді коштів. Втім, у разі зникнення електроенергії в загальній мережі мережева СЕС також не працюватиме. Подання електрики із сонячних панелей припиниться з міркувань безпеки», — зауважує експерт.
Вночі, коли сонця немає, мережева СЕС також не генеруватиме енергію.
1. Гібридні
Вони мають акумулятори, завдяки чому система працюватиме навіть у разі відключення загальної мережі (використовуватиме живлення акумуляторів).
Маючи гібридну станцію, ви стаєте енергонезалежним. Тому що у вас завжди буде струм, незалежно від того, чи буде він у центральній мережі.
Гібридних систем, каже Карпаш, в Україні поки мало. Через високу вартість акумуляторів вони суттєво дорожчі, ніж мережеві сонячні станції.
2. Мережева СЕС (уже з усіма компонентами, включно з панелями) на 10 кВт коштуватиме, скоріше за все, близько $6–7 000. Тоді як гібридна обійдеться в $10 000 і більше (залежно від типу та ємності акумуляторів).
А як аварійний варіант на зиму, краще мережеві чи гібридні СЕС?
Якщо шукаєте капітальне рішення для захисту будинку від відключення електрики, то гібридна. Бо на мережеву СЕС сезонність впливає. Взимку, наприклад, якщо багато похмурих днів, генерація електроенергії може бути майже нульова. Якщо день хмарний, але довгий, генерації вистачить, наприклад, для зарядки мобільних пристроїв. Але для чогось серйознішого буде замало, пояснює Карпаш.
Утім, оптимальним аварійним варіантом на цю зиму, «щоб кілька годин перебути», вважає він, є мобільні виносні системи: «Винесли на двір, зарядили, занесли в приміщення і користуєтеся».
Кобеляцький досвід
Між тим, у Кобеляках та інших населених пунктах громади є кілька людей, які теж мають практичний досвід встановлення та експлуатації сонячних електростанцій.
Один із них — колишній керівник кобеляцької філії «Полтаваобленерго» Сергій Зінченко. Він один із перших, якщо не перший, встановив у своєму приватному домоволодінні сонячну електростанцію. І досить успішно експлуатує її ось уже протягом трьох років. У тому числі, і продаючи електроенергію по «зеленому тарифу».
Редакція поцікавилася у Сергія Зінченка доцільністю встановлення і використання СЕС у період війни та можливих блекаутів.
Зінченко фактично повторив тези, озвучені Максимом Карпашем. Щоправда, із деякими нюансами. Ось що він сказав:
— Ну, по-перше, кожен повинен розуміти, що зараз, у період війни, про продаж електроенергії по «зеленому» тарифу мова не йде. Оплата нараховується, але грошей не платять. Хоча я вважаю, що як більш-менш серйозний інвестиційний проект сонячна електростанція має право на життя. Не сумніваюся у тому, що ціна на електроенергію після війни буде постійно зростати. І навіть без «зеленого» тарифу виробляти електроенергію для себе, тим більше — її продавати, буде вигідно.
А ось до ідеї купляти сонячні батареї виключно для того, аби уберегтися від блекауту, Сергій Зінченко ставиться дещо скептично. Він пояснює:
— Ну давайте подумаємо разом. Потужності відносно дешевих виносних панелей вистачить лише для того, щоб зарядити телефони. Це — перше. Тому потрібно добре подумати, чи є можливість телефонувати, тим більше, сидіти у соцмережах такою необхідною, щоб для цього витрачати кілька тисяч гривень. Друге. Блекаут найбільш дошкульний взимку, коли виникає проблема не так із освітленням, як із опаленням через те, що не працюють насоси в газових приладах. Але ж… Мій практичний досвід свідчить про те, що взимку через «низьке» сонце, короткий світловий день та постійну хмарність виробництво сонячної електроенергії падає в десятки (!!!) разів. Скажімо, протягом січня електростанція виробляє 200 кіловат-годин, а протягом червня — 5 тисяч кіловат. Відчуваєте різницю? Тому, на мою суб’єктивну думку, яка ґрунтується на практичному досвіді, купляти сонячну електростанцію зараз, виключно для того, аби уберегтися від блекауту, — недоцільно.
Більш раціональним вирішенням проблеми кобеляцький експерт вважає підтримку Збройних Сил України, які подбають про те, щоб ворожі ракети не долітали до об’єктів інфраструктури, та використання більш традиційних джерел енергії.
Зінченко говорить:
— На мій погляд, доцільним є використання зв’язки автомобільний акумулятор + інвертор, потім генератор почергово за алгоритмом: якщо невеликі перерви — акумулятор + інвертор, далі зарядка акумулятора від мережі, великі перерви — акумулятор + інвертор перші 4 години. Далі від генератора заряджаємо акумулятор і живимо будинок.
Окрім того, потрібно врахувати, що багато сучасних автомобілів мають здатність заряджати свої акумулятори на холостому ході. Тоді й генератор не потрібен.
