Пару тижнів тому автор цієї статті проходив звичні для себе медичні процедури. Як кажуть в народі — «капався». При цукровому діабеті це обов’язкова щорічна процедура.
І ось під час «капання» жваво спілкувався із людиною, яка проводила цю маніпуляцію. Зрозуміло, що мова йде про медика. А медики за визначенням — це люди, які мислять раціонально. Хоча насправді це не так.
Так от, маючи вдосталь часу, говорили ми із медсестрою на різні теми. У тому числі, і про політику та геополітику.
Як виявилося, медсестра, як і дуже багато українців, вірить у теорію «золотого мільярду». Згідно з нею, цією теорією, правителі кількох держав світу для того, аби їх піддані жили заможно, усіма силами намагаються знищувати населення інших держав. Мовляв, планета Земля здатна забезпечити хороше життя лише мільярду землян. Усі інші — зайві. І їх потрібно всіляко знищувати. До речі, згідно з цією теорією, і сьогоднішня українсько-російська війна розв’язана задля того, щоб знищити українців і на їх місце заселити інші народи. У основному називають один народ. Євреїв.
І от як доказ оцієї всесвітньої змови багатих народів проти бідних співрозмовниця назвала сюжет, побачений нею в телевізійному шоу «Цілком таємно». За її словами, там показали, як кляті, злі, хитрі і підступні американці під час війни із В’єтнамом, під виглядом щеплень від поліомієліту, колять довірливим в’єтнамцям якісь препарати, що викликають безпліддя.
А потім ми говорили (автор у основному слухав) про те, що віруси виробляють фармакологічні компанії, що продукти неякісні і викликають хвороби, що раніше було краще. І так далі, і тому подібне.
Звичний набір штампів (до речі, російських, адже теорію про той же «золотий мільярд» придумали кацапи), про те, що є змова і всіх нас потрібно знищити.
Лежав я, слухав, думав, але не сперечався. Знаєте, інстинкт самозбереження підказує, що краще не вести «гарячу» дискусію із людиною, яка вводить тобі голку у вену. Жартую, звичайно.
Взагалі, доводити щось у очній суперечці людям, які свято вірять у різноманітні теорії змови, є справою марною. Тому краще я спробую запропонувати читачам, серед яких, впевнений, є подібні «віруючі», подумати над наступними питаннями.
От після почутої інформації щодо того, як американці робили в’єтнамців безплідними, взяв я вибрав трішки часу і почитав про ту війну та демографічну ситуацію у В’єтнамі.
І, о диво. До війни із США населення В’єтнаму становило 35 мільйонів жителів, після війни — майже 50 мільйонів. Зараз — майже 100 мільйонів.
От і виникає питання. А як же ін’єкції, що викликають безпліддя? Невже не подіяли? А чому тоді поліомієліт у В’єтнамі щез?
Думаємо далі. Фармакологічні корпорації постійно щось придумують, аби винищити людей, кажете? От слухаю це я, людина, яка має невиліковну хворобу, від якої сто років тому помирали, і намагаюся зв’язати до купи подібні твердження і реалії свого життя.
Сто років тому, до винайдення і впровадження інсуліну, маючи майже 60 років віку і 15 років цукрового діабету, автор цієї статті вже б помер. А зараз — прокапався, ввів інсулін і вибрикуй собі.
То навіщо злі-презлі фармакологічні компанії дозволили поширювати інсулін в Україні та інших державах, що не належать до «золотого мільярду»? Навіщо подолали віспу? Навіщо придумали ліки, які дозволяють довго жити навіть зі СНІДом?
Чому, зрештою, стрімко зростає кількість населення в країнах, які не належать до «золотого мільярду»? І таких запитань можна навести ще сотні.
І головне. Спілкуючись із подібними «віруючими», я не помів серед них жодної щасливою людини. Усі чимось чи кимось стурбовані. Усі думають про нещасне людство.
А може просто потрібно спробувати стати щасливим? І потрапиш у той омріяний «золотий мільярд».
