Питання цькування, або мобінгу, в трудових колективах було і є актуальним в Україні. Щоправда, до кінця 2022 року роботодавці могли «нищити» підлеглих, не боячись відповідальності. Але тепер ситуація змінилася. За доведений в суді факт мобінгу роботодавцю загрожує великий штраф, а також громадські роботи. Скажімо, директора школи чи дитсадка можуть примусити мести вулиці.
Тема мобінгу, або цькування, людей на робочому місці є новою для редакції «ЕХО». Чутки про подібні випадки в бюджетних установах до нас надходять регулярно. Але потенційні жертви мобінгу воліють мовчати.
Одного разу із повідомленням про факт мобінгу до «ЕХО» звернулася медсестра, що працює в одному із закладів громади. Після розмови ми погодилися висвітлити її точку зору на конфліктну ситуацію між нею та керівником. Але медсестра поки що вирішила не надавати справі розголосу.
Та днями до редакції таки звернулася людина, яка погодилася, навіть наполягала на тому, щоб ситуація, учасником якої вона є, набула розголосу в пресі.
Ірина Колісник працює в кобеляцькому міському дитсадку «Золотий півник». Вона стверджує, що керівник закладу Наталія Голтвянська та частина трудового колективу принижують її та насміхаються. По законодавству такі діяння є мобінгом. Для початку розберемося в законодавчій базі.
Що таке цей мобінг?
11 грудня 2022 року Президент підписав Закон від 16.11.2022 р. № 2759‑IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії порушенню прав у сфері праці» (законопроєкт № 5748).
Ним, зокрема, визначено, що мобінг (цькування) — це систематичні (повторювані) тривалі умисні дії або бездіяльність роботодавця, окремих працівників або групи працівників трудового колективу, які спрямовані на приниження честі й гідності працівника, його ділової репутації, у тому числі з метою набуття, зміни або припинення ним трудових прав та обов’язків, що проявляються у формі психологічного та/або економічного тиску, зокрема із застосуванням засобів електронних комунікацій, створення стосовно працівника напруженої, ворожої, образливої атмосфери, у тому числі такої, що змушує його недооцінювати свою професійну придатність.
Формами психологічного та економічного тиску, зокрема, є:
- створення стосовно працівника напруженої, ворожої, образливої атмосфери (погрози, висміювання, наклепи, зневажливі зауваження, поведінка загрозливого, залякуючого, принизливого характеру та інші способи виведення працівника із психологічної рівноваги);
- безпідставне негативне виокремлення працівника з колективу або його ізоляція (незапрошення на зустрічі і наради, у яких працівник, відповідно до локальних нормативних актів та організаційно-розпорядчих актів, має брати участь, перешкоджання виконанню ним своєї трудової функції, недопущення працівника на робоче місце, перенесення робочого місця в непристосовані для цього виду роботи місця);
- нерівність можливостей для навчання та кар’єрного росту;
- нерівна оплата за працю рівної цінності, яка виконується працівниками однакової кваліфікації;
- безпідставне позбавлення працівника частини виплат (премій, бонусів та інших заохочень);
- необґрунтований нерівномірний розподіл роботодавцем навантаження і завдань між працівниками з однаковою кваліфікацією та продуктивністю праці, які виконують рівноцінну роботу.
Вимоги роботодавця щодо належного виконання працівником трудових обов’язків, зміна робочого місця, посади працівника або розміру оплати праці в порядку, встановленому законодавством, колективним або трудовим договором, не вважаються мобінгом (цькуванням).
Вихователь і завідуюча: дві точки зору
Що розповідає Ірина Колісник. За її словами, почалося все кілька місяців тому. Вона говорить:
— Спершу я зіткнулася із насмішками та цькуванням у соцмережах. Коли почалася війна, я у Фейсбуці написала коментар. Там був вираз на зразок того, що нині пишуть на поштових марках: «Русскій воєнний корабль йди…» Підкреслюю, нецензурної лексики там не було. Коментар був написаний у неробочий час, десь близько 22‑ї години. Але мені завідуюча Наталія Голтвянська із подачі когось із її «улюбленців» винесла догану. Це — незаконно. Йдемо далі. Коли я повернулася на роботу після тривалої відпустки, у котрій перебувала за власний рахунок, то написала про це батькам своїх дітей у Вайбер. І запросила діток приходити в групу дитсадка. Одразу почалися насмішки з боку деяких колег. Водночас неодноразово вони, ці колеги, насміхалися із мого стилю в одязі. Одягнеш красиве плаття, взуття на підборах, а в спину чуєш єхидний сміх та вирази на кшалт «О, Господи!». І це не поодинокий випадок.
Ірина Колісник стверджує, що колектив у «Золотому півнику» розділений на два угрупування. Вона говорить:
— Є група вихователів, яким можна фактично все. А є інші, у основному нянечки та помічники вихователів. Вони в нас у закладі є «другим сортом». На власні вуха чула і бачила, як вихователі говорили діткам у сховищі: «Смітіть, смітіть, тут є кому прибирати».
Останній за ліком випадок «розділення», за словами Ірини Колісник, мав місце 27 лютого. Вихователька розповідає:
— Приходжу на роботу, а мені кажуть здавати 50 гривень на продукти для випікання пирогів. При цьому, одних Голтвянська попередила заздалегідь, а мене поставили перед фактом.
Вихователька наводила в розмові ще багато подібних фактів. Описати кожен ми навіть не можемо за браком газетної площі.
Звичайно ж, редакція звернулася і до керівника дитсадка Наталії Голтвянської із проханням прокоментувати претензії, що прозвучали з уст її підлеглої. Керівник пояснила:
— Дивіться, у цій ситуації краще буде, якщо людина, маючи до мене і до колективу претензії, звернеться у вищестоячі органи, в даному випадку — у відділ освіти. Вони проведуть розслідування. Далі можна звертатися в суд. Це буде цивілізовано і законно.
Якщо інформація, озвучена Іриною Колісник, є правдою, то вона цілком підпадає під визначення «мобінг». І за це передбачено покарання. Але… Але покарання настає лише після того, як факт цькування буде доведений у судовому порядку. А це — не так просто. Це визнають навіть юристи, які захищають права людей, котрі постраждали від мобінгу.
Автору статті поки що не вдалося знайти факти судових рішень на користь людей, постраждалих від цькування на роботі.
Безумовно, можливий і такий варіант, коли про нібито мобінг заявить людина, яка з тих чи інших причин прагне дошкулити своєму керівнику чи колегам по роботі.
Та в будь-якому випадку, як роботодавцям у Кобеляках, Біликах, інших населених пунктах, так і співробітникам потрібно раз і назавжди затямити, що рано чи пізно все таємне стане явним. І за насмішки, можливо навіть зроблені «не зі зла», можна відповіти перед законом.
А якщо зовсім по простому, то потрібно «фільтрувати базар», спілкуючись у колективі. Чи доведе (якщо доводитиме) Ірина Колісник факт мобінгу в суді — питання ще те. Тим більше, що може вияснитися, що це вона таким чином «зводить рахунки» із роботодавцем. Але «дзвіночок» пролунав. І він пролунав для всіх.
Вчинення мобінгу (цькування) заборонено!
Особи, які вважають, що вони зазнали мобінгу (цькування), мають право звернутися зі скаргою до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та/або до суду.
Нагадаємо, що 1 грудня 2022 року ВРУ також прийняла в цілому законопроєкт № 5749 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо протидії порушенню прав у сфері праці».
Ним передбачається встановлення адміністративної відповідальності за вчинення мобінгу. А саме:
- накладення штрафу від 100 до 150 н. м.д. г. (1700 до 2550 грн.);
- або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин.
За таке ж порушення, вчинене групою осіб, або повторний випадок цькування протягом року — штраф від 200 до 300 н. м.д. г. (3400 до 5100 грн.) або громадські роботи від 40 до 60 годин.
