Це питання є зовсім не риторичним, з огляду на той факт, що бюджет Кобеляцької громади має занадто мало надходжень і, водночас, існує тенденція до збільшення витрат.
Усі ми знаємо, що рішенням Кобеляцької міської ради від 18 листопада 2020 року була створена міська об’єднана територіальна громада. До її складу увійшли 62 населених пункти. Громада вийшла велика. А грошей у ній — мало.
Так, ми живемо у складний час. До реформ, які завжди тяжкі і не дають миттєвого результату, додалася ще й війна. За три роки існування громади важко навіть назвати приклади, котрі б свідчили про зміни на краще.
Як на мене, успішний розвиток будь-якої громади напряму залежить від її голови та команди, яку він чи вона собі набрали. Такий керівник передусім має бути патріотом своєї малої батьківщини та всієї України. А ще — бути професіоналом у всіх питаннях, що стосуються місцевого самоврядування. Для нього громада має бути мікродержавою, у якій він є мікропрезидентом.
Такими ж патріотами і професіоналами мають бути і старости в своїх округах. Вони повинні бачити і доносити до голови громади не лише хвилинні проблеми, а й перспективи розвитку. Де можна відкрити підприємство, як створити нові робочі місця — ці питання мають бути на одному рівні із проведенням суботників чи місячників благоустрою.
Консультант робочої групи з розробки Стратегії розвитку Кобеляцької громади Ірина Коврига під час робочих зустрічей постійно наголошує на тому, що Кобеляцька громада буде розвиватися виключно за рахунок власного ресурсу. Адже нас не бомблять, на нашій землі не воюють, отже, коштів на відновлення нам ніхто не дасть.
Між тим, прогнозні розрахунки та заходи «Програми соціально-економічного розвитку громади на 2012-24 роки” не дають приводів для оптимізму. Грошей для розвитку немає.
Автор цих рядків і ще кілька десятків кобелячан, які входять до неформальної ініціативної групи громадян, вважають, що міська влада Кобеляк самоусунулась від роботи на перспективу. У всякому разі, якщо брати ситуацію в розрізі залучення зовнішніх та внутрішніх інвесторів, відкриття нових підприємств, створення робочих місць, додаткових надходжень до бюджету. У Біликів хоча б є варіанти із відновленням роботи свинокомплексу, а в Кобеляках немає нічогісінько.
Нагадую вже третій чи четвертій за ліком владній команді, що згідно із Законом України «Про місцеве самоврядування», місцева влада саме й має повноваження займатися і залученням інвестицій, і створенням підприємств, й іншими вищеназваними речами. Але не займається.
Хоча, можливо, ні я, ні активна частина громади не все знаємо. І можливо у влади є й плани і певні напрацювання. Ну так у такому разі можливо вже настав час, щоб, згідно того ж українського законодавства, провести загальні збори за місцем проживання громадян та й заслухати звіти, як голови, так і його команди.
Не можна проводити збори під час військового стану? Ну так можна ж виступити із звітом у ЗМІ.
Хоча, з приводу заборони зборів, виникає до влади ще більше запитань. Наведу приклад. Як тільки люди висловлюють бажання зустрітися із чиновниками, то одразу чують про заборону масових зібрань. І в той же час ми бачимо і чуємо, як щодня проводять концерти, ярмарки, дискотеки, футбольні матчі, і цей список можна продовжувати. То ті заходи що, не є масовим зібранням? На дискотеці чи на футболі сто чоловік — можна! Прозвітувати перед двома десятками людей — ні! Якось воно незрозуміло.
