Читайте також:
Якість послуг ЖКГ можна покращити
У будинку протікає дах, у дворі півроку лежить купа неприбраного листя чи будматеріалів, технічне обслуговування внутрішньобудинкових інженерних систем не проводиться – таких прикладів у місті безліч. Підприємства, що надають житлово-комунальні послуги, не надто переймаються їх якістю, розуміючи, що споживачі від них нікуди не подінуться.
Якщо вам щось не сподобалось у супермаркеті – ви можете придбати аналогічний товар в іншому магазині, якщо погано обслугували у кафе – можете завітати до іншого. Зовсім інша ситуація з житлово-комунальними послугами. Навіть якщо вам дуже не подобається якість води у крані, температура батарей опалення або порядок на прибудинковій території, ви не зможете змінити водоканал, теплопостачальника чи компанію, яка управляє житловими будинками, на інших. Природній монополізм у цій сфері зовсім не сприяє якості житлово-комунальних послуг. Домогтись їх покращення можна лише шляхом повсякденного контролю та використання економічних чинників впливу на надавачів цих послуг.
Хто буде контролювати?
Насамперед про це досить чітко говориться у Законах України «Про житлово-комунальні послуги» та «Про місцеве самоврядування в Україні». Обидва документи визначають, що затвердження норм та контроль за якістю належить до повноважень міських рад.
Проте чи здатні чиновники міськвиконкому забезпечити повсякденний контроль за якістю житлово-комунальних послуг 731-го багатоквартирного будинку комунальної власності, що перебувають в управлінні ТОВ «Житлорембудсервіс», та 471-го будинку, які обслуговує ТОВ «Добробит»? Навіть якщо у декілька разів збільшити штатний розпис управління житлово-комунального господарства міськвиконкому, це викликає певні сумніви.
Найкращі контролери – мешканці будинків
Контролер має бути вмотивованим. А немає більш зацікавленої людини, ніж та, яка проживає у цьому будинку. Тож найкращі контролери – самі мешканці. Завдання міської влади – організувати такий контроль, для чого потрібно створити відповідні механізми. Тим паче, що про це знову ж таки говориться у законах. Так, ст. 9 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» визначає, що органи місцевого самоврядування можуть залучати до контролю за дотриманням стандартів, нормативів, норм, порядків і правил у сфері житлово-комунальних послуг на громадських засадах представників органів самоорганізації населення.
Саме за таким принципом діють об’єднання співвласників багатоквартирних будинків. Але ОСББ у місті близько 10% від загальної кількості всіх будинків, їх суттєвого збільшення найближчим часом не очікується. Тож, якщо залучати мешканців до контролю за якістю житлово-комунальних послуг вже сьогодні, то потрібно створювати більш прості механізми.
Будинковий комітет – надійний механізм контролю
Кажуть, все на планеті було вигадане ще задовго до нас. Потрібні винаходи необхідно лише відшукати. Так само і з будинковими комітетами. Міськвиконком ще у грудні 2007 р. у своєму рішенні № 1298 записав:
— Виконавчим комітетам Автозаводської та Крюківської у місті рад, головам органів самоорганізації населення… упродовж року провести роботу з формування будинкових комітетів з метою здійснення контролю за фактичним виконанням робіт з утримання, поточного ремонту житлових будинків та прибудинкових територій.
Минуло понад 2 роки, але будинкові комітети у більшості багатоповерхівок так і не були створені. А якщо десь вони й є (за даними УЖКГ, менше, ніж у 10% будинків), то виникають питання: хто їх створив, чи дійсно відбулися збори мешканців будинку щодо їх створення та чи не називають себе головами будкомів якісь самозванці? Порядок створення будинкових комітетів, їх права та повноваження не визначені жодним документом, тож можливостей для маніпуляцій і зловживань тут безліч.
Будкому – офіційний статус
Депутат міської ради, голова ГО «Рідне місто» Юрій Гриценко нещодавно запропонував включити до плану роботи ради з підготовки регуляторних актів (місцевих законів) розробку Положення щодо забезпечення контролю норм та якості надання житлово-комунальних послуг мешканцям міста. На останній сесії міської ради 30 березня депутати підтримали його ініціативу.
— Це має бути регуляторний акт, який визначить простий, зрозумілий кожному мешканцю й водночас ефективний механізм контролю за нормами та якістю житлово-комунальних послуг. У ньому можна буде прописати порядок створення будинкових комітетів, їх права та повноваження у сфері контролю, – зазначив Юрій Гриценко.
За його словами, створення будкомів як органів самоорганізації населення – найбільш оптимальний варіант забезпечення контролю за якістю і дотриманням норм житлово-комунальних послуг. По-перше, контролювати якість будуть ті люди, які отримують ці послуги, а по-друге, робота цих контролерів не потребуватиме додаткових бюджетних витрат.
«Єдине, що потрібно – провести навчання голів будкомів. Слід роз’яснити їм норми законодавства у сфері ЖКГ, навчити, як правильно складати акт-претензію, куди звертатися», – пояснює Юрій Гриценко і додає, що ГО «Рідне місто» саме з цією метою ініціює створення загальноміської Ради голів будинкових комітетів. Але першочерговий крок – це розробка відповідного Положення.
Прозорий гаманець
Положення про якість житлово-комунальних послуг має не лише створити механізм ефективного контролю, але й забезпечити прозорість використання коштів, сплачених керуючим компаніям в якості екс-витрат. У 2008 р., коли обговорювалися побудинкові тарифи на послуги з утримання багатоквартирних будинків, розмова йшла про те, що гроші, сплачені мешканцями за екс-витрати, будуть йти на обслуговування саме їхніх будинків, а інформація стосовно їх використання стане доступною кожному.
До речі, така норма зазначена і в договорах, укладених міськвиконкомом з керуючими компаніями, на управління будинками комунального житлового фонду. Зі створенням веб-сайтів керуючих компаній можливостей для надання такої інформації стало більше.
Із договорів про надання послуг з управління житловим фондом керуючими компаніями № 196 (197) від 24.06.2008 р.
«п. 3.9. Інформаційне забезпечення мешканців міста: розміщення на стендах, встановлених у під’їздах багатоквартирних будинків, інформації про нарахування оплати, заборгованості, обсягів виконаних робіт/наданих послуг по кожному окремо взятому багатоквартирному будинку».
— Якщо мешканці будуть бачити, на що витрачаються сплачені ними кошти, то це значно покращить і рівень оплати за житлово-комунальні послуги, – впевнений депутат міськради Юрій Гриценко.
«Я судилася 3 роки і перемогла»
У Полтавській області було лише два прецеденти, коли мешканці вигравали суди у ГЖЕПів і домоглися повернення коштів. Про це розповіла кременчужанка Ольга І., котрій набридло сплачувати за житлово-комунальні послуги, які не надавалися.
— Я подала позов до суду з вимогою повернути мені гроші, сплачені КГЖЕПу за екс-витрати. За кожним видом послуг довелося збирати доказову базу того, що ці послуги реально не надавалися: документи, пояснення свідків, цифрові фото. Я досконало вивчила всю нормативну базу з ЖКГ і змогла довести свою правоту. Автозаводський райсуд прийняв рішення на мою користь. Законність цього рішення підтвердили Апеляційний і Вищий господарський суди. Гроші мені повернули, – зазначає мешканка Кременчука.
Приклад Ольги, особливо її наполегливість та принциповість, гідний наслідування. Та чи може будь-який пересічний громадянин так само домогтися перерахунку? Адже судова епопея жінки тривала 3 роки. Крім того, за фахом Ольга – юрист, що допомогло їй відстояти свої права.
Вони домоглися перерахунку тарифу
Мешканці буд. 29 по вул. 50 років СРСР домоглися від керуючої компанії «Добробит» перерахунку тарифу екс-витрат за лютий через неякісне прибирання прибудинкової території після випадіння снігу (зменшення тарифу з 1,28 грн до 1,06 грн за 1 м?). Виграли мешканці небагато:
— З кожної квартири по 13 грн – з багатоповерхівки виходить 1,5 тис. грн збитків для керуючої компанії. А це вже солідна сума, яка змусить наступного разу управителів потурбуватися про якість послуг, що надаються, – говорить один із ініціаторів Сергій Ревенко. Детальніше про цю «історію успіху» можна прочитати у № 12 (249) від 18.03.2010 р.
Пільговики мають надію
Мешканцям, які мають пільги або котрим призначені субсидії, розрахунки тарифу за опалення у будинках, обладнаних лічильниками, наразі проводяться у межах встановленого на опалювальний період тарифу (6,36 грн за 1 м?). Та частина, що перевищує цей рівень, оплачується повністю. Але такий порядок надання пільг не встановлений законодавством. У березні, за підсумками наради в УЖКГ, яка відбулась за зверненнями мешканців Першого Занасипу, було вирішено ініціювати розгляд питання про тарифи на теплову енергію для пільговиків на черговому засіданні міськвиконкому. Є надія, що питання буде вирішено за прикладом Комсомольська, де пільги, як і субсидії за спожиту теплову енергію, надаються без обмежень, виходячи з фактичних тарифів на опалення. Про це повідомив начальник УЖКГ Олександр Любенко.
Додати коментар
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
Вам необхідно зареєструватися, або увійти під своїм логіном
