Давайте не будемо божеволіти

У минулому була надрукована стаття Наталії Прядко, в якій вона піддала нищівній критиці символіку цьогорічного фестивалю «Вйо, Кобеляки!». Нижче ми друкуємо відгук на дану публікацію, отриманий від одного з організаторів вказаного дійства Мирослава Кувалдіна.
Дякую, пані Наталя, за таку змістовну і багату на художні образи критику.
Не зважаючи на те, що Ви ні сном, ні духом про існування кентаврів та Тягништовхая, спробую спокійно та стримано відповісти на всі Ваші закиди.
По-перше, дизайн затверджував я особисто, а розробником графіки була, хоч це і не підказала Вам Ваша добре розвинена жіноча інтуїція, львів’янка (мешканка міста лева), дівчина на ім’я Гриця Ерде. Дуже талановита дизайнерка і, як це не дивно, модна, красива, не закомплексована і сучасна людина. Для того, щоб переконатися в таланті художниці, раджу зайти на її інтернет сторінку www.grycja.com
По-друге, про ті дитячі комплекси, які Вам подарували однолітки в таборах, краще не розказувати в пресі, а знайти психоаналітика і в інтимній атмосфері, довірившись йому, сміливо проконсультуватися. Підозрюю, що в ті далекі часи виникла проблема не так в назві міста, звідки Ви приїхали, а в Вашому власному світосприйнятті. Психолог Вам краще все пояснить: ще трішки поплачете, покаєтесь, позгадуєте дитячо-підліткові розпачі, а там дивіться і чоловіка собі знайдете (нашого, а не «гострого на розум» американця).
По-третє, в Решетилівці, Лохвиці, Ганжівці, а також Козельщині, Шишаках, Лобковій Балці і Бугаях фестивалю на кшталт «Вйо, Кобеляки!» найближчим часом не передбачається, так що у Вас з’являється ще один привід пишатися своїм містом.
Наступне, як на мене, то краще б на вулицях міста залишали свої органічні рештки коні і корови (як в Індії). Їхніми екскрементами, принаймні, можна хати мазати, а якщо висушити – пічку топити. А зараз, на превеликий жаль, цим займаються дорослі люди, наші з Вами земляки.
І на останок, з вашої критики я так зрозумів, що Ви добре знаєтесь на сучасному дизайні? З радістю і великою зацікавленістю розгляну усі Ваші пропозиції що до оформлення афіші майбутнього третього фестивалю, що відбудеться влітку 2010 року. (Відразу можу направити ваші фантазії в бік собак, адже за написанням саме слово кобель знаходиться найближче до назви нашого міста).
Користуючись нагодою звертаюсь до всіх, хто читає цю відповідь: якщо ви вмієте робити щось, що можна назвати мистецтвом, надсилайте свої роботи або їх цифрові копії, на електронну скриньку фестивалю [email protected]
Самоіронія – це єдиний засіб не збожеволіти від комплексу повноцінності.

Логін:
Пароль:
запам'ятати