«Шалена хвиля» б’є в голову, або Історія про «міфічну» рушницю

Нічні розборки у селі Руденківка між місцевими та новосанжарськими гостями завершилися застосуванням зброї. На щастя, вона не стріляла, але одному з юнаків перепало прикладом мисливської рушниці.
А трапилася ця історія 19 вересня. У руденківському кафе «Шалена хвиля» було, як завжди, людно та весело. Відпочивали тут місцеві хлопці та дівчата, невдовзі до числа відвідувачів долучилися і гості з Нових Санжар — три чоловіки та жінка. І все було б нормально, якби новосанжарці не почали себе поводити аж надто зухвало. Хтось з юнаків зробив їм зауваження, отримав грубу відповідь. Слово за слово і справа дійшла до бійки. Так як чисельна перевага була на боці руденківців, вони вийшли із сутички «переможцями». Гості сіли в машину і поїхали. На цьому в історії можна було б ставити крапку, але, як виявилось, все тільки починалося…
Невдовзі новосанжарці повернулись до кафе. Щоправда, на той час воно вже зачинилося і молодь, що іще не розійшлася, стояла надворі біля «Шаленої хвилі». Далі розповідає один з мешканців Руденківки Євгеній Чегринець.
—Я не брав участі в бійці, а підійшов до кафе пізніше. Стояв, розмовляв із друзями. Дивлюсь, приїхали санжарські, вилізли з машини. І один з них — Руслан М. — ходить щось шукає. Я підійшов і запитав, що він загубив. Він відповів, що мобільний телефон і попросив подзвонити на його номер. Я подзвонив, визов не ішов. Ну нехай — сказав він і пішов до машини. Дивлюсь, відкрив двері, дістав рушницю і — до мене. Я нічого не поняв, а він мене прикладом у щелепу як влупить! Ні за що! Після того я впав і далі мало що пам’ятаю. Хлопці потім розповідали, що він і моєму знайомому погрожував, наставляв на нього рушницю. Потім вони сіли в машину і поїхали на Нові Санжари. Мене ж на таксі відвезли до лікарні.
У ЦРЛ хлопця оглянули і відправили додому. Та, напевно, передчасно, бо вдома Євгена нудило і він кілька разів втрачав свідомість. На другий день його таки госпіталізували і він пролежав у лікарні до 28 вересня. Після зустрічі із прикладом рушниці Євгеній відбувся розсіченням щоки та струсом головного мозку. Ще 19‑го числа хлопець написав заяву до райвідділу міліції, пізніше його оглянув і судмедексперт, який визначив завдані тілесні ушкодження, як легкі.
Далі розповідає депутат Руденківської сільської ради, приватний підприємець Володимир Овчаренко:
—Я, як депутат сільради і тренер футбольного клубу «Зоря», за який грає Євгеній, вирішив проконтролювати розслідування по цій справі. Коли ми через кілька тижнів звернулися до Новосанжарського райвідділу, то виявилося, що справа не надто просунулася уперед. Один співробітник міліції, який нею займався, раптом захворів і пішов на лікарняний. Тоді справу передали іншому, який по новій почав опитувати свідків, робити якісь слідчі дії. Але мене найбільше цікавило питання — де ж рушниця? Адже якщо її не знайти, вона обов’язково колись десь вистрілить! Тоді, на другий день після інциденту прибиральник знайшов на місці два патрони 12‑го калібру із жаканами на кабана. А що, якби ця рушниця вистрілила там?! Ви уявляєте, що б могло бути? У нас в селі 46 мисливців, у багатьох з них — діти, які ходять у цю «Шалену хвилю». І у кожного, в разі чого, знайдеться заряджена зброя. Далі пояснювати, думаю, не треба… Мене дуже здивувало, що по гарячих слідах міліціонери не стали з’ясовувати, де знаходиться та рушниця, чи зареєстрована і на кого, де вона перебуває в даний час. Склалося навіть таке враження, ніби правоохоронці прикривали того чоловіка, зумисне затягуючи розгляд справи.
Рушниці справді не було. Начальник райвідділу Валерій Джежелий пояснив, що проводити обшук без рішення суду правоохоронці не мають права. Крім того, Валерій Володимирович повідомив, що справу передано на розгляд у прокуратуру, яка й прийматиме по ній рішення.
—Як це так? — обурюється Володимир Овчаренко. — Рушниці нема, ніхто її не шукав, а вони вже передали справу у прокуратуру! А прокурор, звичайно ж, не шукатиме… Я Джежелому так і сказав — якщо ця рушниця десь вистрілить, то вона його «вб’є».
Не ставши чекати рішення прокурора, постраждалий Євген Чегринець вже подав на Руслана М. скаргу до суду.
А ми, аби розібратися у історії з міфічною рушницею, звернулися за коментарем до самого Валерія Джежелого.
—Ми провели слідство у цій справі і вважаємо, що вона кваліфікується як «Хуліганство» — стаття 296 Кримінального кодексу України. Порушувати справу у даній ситуації має прокуратура, тому ми і передали справу їм. Що ж до пошуку рушниці — то ми не можемо порушувати закон і проникати до будь-чийого домогосподарства без дозволу на це суду. Якщо до 2001‑го року у правоохоронців було право провести якщо не обшук, то принаймні огляд будинку, то зараз закони інші. Не ми їх приймали, але ми повинні їх виконувати. Що ж до «Шаленої хвилі» зокрема і Руденківки загалом, то останнім часом там спостерігається стрімке зростання злочинності. Не в останню чергу — через тривалу роботу розважальних закладів.
З останнім твердженням цілком погоджувався і Володимир Овчаренко.
—Ні для кого не секрет, що після скорочення графіку роботи розважальних закладів у Нових Санжарах, після одинадцятої вечора всі звідти їдуть догулювати до нас. Звідси і постійні конфлікти та розборки. Крім цього, я вважаю, що і для нашої місцевої молоді гуляти у кафе до 2 годин ночі — це надто довго. Тому на сесії сільської ради я вже пропонував депутатам і сільському голові обмежити термін роботи наших кафе. Але розуміння не зустрів. Тепер, перебуваючи на прийомі у Валерія Джежелого, я попрохав надати мені статистику скоєння злочинів, яка у нас лише зростає. З цим документом я знову буду виступати на сесії, аби переконати колег-депутатів.
Що ж до історії із зниклою рушницею, то Володимир Овчаренко сподівається, що міфічна зброя таки «знайдеться». Інакше, говорить чоловік, доведеться шукати її сліди аж у Полтаві на прийомі у начальника ГУ МВС України в Полтавській області Михайла Цимбалюка.

Логін:
Пароль:
запам'ятати