Як відомо, з 1 вересня дві церковні конфесії, що діють в Україні, перейшли на новоюліанський церковний календар. Мова йде про греко-католицьку церкву та ПЦУ (Православна церква України). Раніше більшість православних користувалися виключно юліанським. Водночас Українська православна церква, як і раніше, притримуватиметься календаря, який запропонував ще до нашої ери Юлій Цезар.
Дати святкування церковних свят змінили з 1 вересня: саме в цей день, за Візантійською традицією, відмічають Новий рік і починають відлік днів наступного року.
На який день припадатимуть нерухомі свята за новим календарем:
- Обрізання Господнє — 1 січня (замість 14 січня).
- Богоявлення, Водохреща — 6 січня (замість 19 січня).
- Стрітення Господнє — 2 лютого (замість 15 лютого).
- Благовіщення Діви Марії — 25 березня (замість 7 квітня).
- День святого Юрія — 23 квітня (замість 6 травня).
- Різдво Іоанна Хрестителя (Івана Купала) — 24 червня (замість 7 липня).
- Апостолів Петра та Павла — 12 липня (замість 29 червня).
- Пророка Іллі — 20 липня (замість 2 серпня).
- Маковея (Медовий Спас) — 1 серпня (замість 14 серпня).
- Преображення Господнє — 6 серпня (замість 19 серпня).
- Успіння Пресвятої Богородиці — 15 серпня (замість 28 серпня).
- Різдво Пресвятої Богородиці — 8 вересня (замість 21 вересня).
- Воздвиження Хреста Господнього — 14 вересня (замість 27 вересня).
- Покров Пресвятої Богородиці — 1 жовтня (замість 14 жовтня).
- Архістратига Михайла — 8 листопада (замість 21 листопада).
- Введення в храм Пресвятої Богородиці — 21 листопада (замість 4 грудня).
- Андрія Первозванного — 21 листопада (замість 4 грудня).
- День святого Миколая — 6 грудня (замість 19 грудня).
- Різдво Христове — 25 грудня (замість 7 січня).
- Собор Пресвятої Богородиці — 26 грудня (замість 8 січня).
- Щедрий вечір, день святої Маланки — 31 грудня (замість 13 січня).
Великдень відзначатимуть «по-старому»
Дата Великодніх свят вираховується за місячним календарем. Християни східного та західного обрядів користуються різною методикою обчислення дати свята (Пасхалією). Під час переходу на новий церковний календар ПЦУ залишить стару методику. Таким чином, православні християни та католики будуть і далі святкувати Великдень у різні дні.
А як у Кобеляках?
У Кобеляках є церкви як Української православної церкви, так і Православної церкви України.
Як повідомив отець Василь Сверлович, настоятель Святомиколаївського храму, він та його парафіяни будуть притримуватися юліанського календаря. Тобто у них дати свят не змінюються. Нічого не змінюється і в Свято-Покровському храмі, де настоятелем є Георгій Момоход.
Є в Кобеляках і храм ПЦУ. Він має перейти на святкування за новими датами. Але поки що незрозуміло, як працюватиме ця релігійна споруда.
Дмитро Кулічковський, у якого ми спробували отримати коментар, попрохав його не провокувати. І від подальшої розмови відмовився.
Святкуємо не дати, а певні події
Георгій Коваленко, священик ПЦУ, на брифінгу в Медіацентр Україна, що відбувся 24 листопада в Києві, висловив думку про відсутність реальної проблеми в самому факті зміни дат релігійних свят. Тож, на його думку, немає проблеми в тому, що певні парафії чи монастирі залишаються на старому стилі.
«Це не привід для суперечок. Святкуємо ми не дату, а певну подію. Якщо ми маємо різні дати, я не думаю, що від цього щось змінюється у нашому сповідуванні віри. Ті, хто перейшов на новий календар, не мають зневажати тих, хто залишився на старому. Так само ті, хто залишився на старому календарі, не мають розривати відносини з тими, хто перейшов на новий», — переконаний священик.
Коваленко нагадав, що за юліанським календарем День святого Миколая святкують 6 грудня, Святвечір — 24 грудня, Різдво Христове — 25 грудня, Богоявлення (Водохреще) — 6 січня. «Такий наш тепер календар зимових свят. Новий рік якраз буде на святках, тобто після Різдва і до Водохреща. Тепер у нас, як і у всьому світі, Новий рік від Різдва Христового», — зазначив священик.
Від автора: у принципі, можна відзначати як «по старому», так і «по новому». Аби лиш щиро. І вшановувати ту чи іншу подію молитвою, а не пиятикою і обжерством. Адже «празник» — це не привід не працювати і вживати алкоголь.
