Вартість модульних котелень, що працюють на твердому паливі, склала три мільйони гривень. Окрім того, відділ освіти накупив дров на 827 тисяч гривень. Усі тендери були проведені в листопаді поточного року. Цікаво, що освітяни придбали котельні, які були вже давно встановлені в кількох школах. Безумовно, такі великі витрати не пройшли поза увагою редакції.
Одразу стало зрозуміло, що відділ освіти фактично викупив у власника вже встановлені і діючі модульні котельні.
Відомо, що їх ще в 2018 році власним коштом закупив і встановив у кількох навчальних закладах у тодішньому Кобеляцькому районі бізнесмен Юрій Терніков. Котельні запрацювали у двох міських школах, школі-інтернаті та Світлогірському й Придніпрянському.
Тоді практично всі витрати поніс підприємець, а відділ освіти по факту наданих послуг оплачував виставлені підприємством Тернікова рахунки.
У 2018 році і тодішній голова Кобеляцької РДА Таміла Шевченко, і керівник відділу освіти Наталія Коваль, і директори шкіл дуже схвально поставилися до ініціативи переведення навчальних закладів із опалення газом на обігрів за допомогою твердого палива. І аргументували це не лише економією бюджетних коштів на опалення, а й тим, що в школах стало банально тепло. Адже, за їх словами, при використанні наданих лімітів на газ, у навчальних закладах було холодно. Про ці події ми писали в статті «Уже чотири школи обходяться без газу» (Тижневик «ЕХО» № 46 (791) від 15.11.2018).
Потім відбулася адмінтерреформа, зник Кобеляцький район і була утворена міська громада. У Кобеляках до влади прийшов Олександр Копелець і відбулася спроба повернення до газового опалення. Але безуспішна.
І ось минуло ще кілька років, і відділ освіти викупив котельні, які вже були у вжитку. При цьому викупив у підприємства «УКРСПЕЦТЕПЛО КП» за три мільйони гривень.
Згідно із даними ресурсу Опендатабот (https://opendatabot.ua/c/37102204 https://opendatabot.ua/c/37102204), це підприємство зареєстроване в Кобеляках, його директором є Олег Бершаденко. Той же Опендатабот стверджує, що в 2018 році засновником і бенефіціарним власником був Юрій Терніков. На момент продажу Терніков зазначається, як засновник, а як власник — Станіслав Келеберда.
Дмитро Жуган бачить у покупці кілька «плюсів»
Начальник відділу освіти Дмитро Жуган вбачає у закупці теплогенераторних одразу кілька «плюсів». Своє бачення він погодився пояснити під час розмови.
Ми зустрілися у понеділок, 4 грудня.
Дмитро Жуган зазначив:
— Давайте одразу домовимося, що я не буду коментувати всі перипетії із опаленням навчальних закладів різними видами палива, що мали місце до мого призначення на посаду. Я тоді не працював у відділі освіти і щось коментувати було б некоректно. Будемо говорити про сьогодення. А зараз я бачу лише позитив. Головний позитивний момент — це відгуки керівників навчальних закладів. Директори шкіл говорять, що в навчальних закладах тепло. Тепер перейдемо до економічної складової. Ми сподіваємося, що, обігріваючи три навчальних заклади, а це міські ліцеї № 1 і 2 та Світлогірський ліцей, протягом сезону досягнемо економії в два мільйони гривень, у порівнянні із ціною газу, який би нам довелося купляти. І так ми економитимемо із року в рік, адже ціна тепла із альтернативних джерел регулюється і вона завжди буде нижчою, аніж ціна газу. Тому, навіть незважаючи на додаткові витрати у вигляді оплати праці операторів, закупівлі дров чи іншої сировини, бюджет буде економитися. І років через два-три ми окупимо це придбання. Це — другий плюс.
Чи вигідно було купляти обладнання, котре вже використовувалось? Безумовно, вигідно. Адже ми купляли не просто котли і обладнання до них. Відділ освіти закупив уже працюючі комплексні об’єкти. Зараз нові котельні коштують близько двох мільйонів на одну. А їх ще потрібно доставити, встановити, налагодити. Усе це — витрати і витрати. Ми ж отримали вже працюючі об’єкти. Тим більше, що гарантійний термін роботи більшості основних вузлів котелень становить 15–25 років. Це — вже третій плюс.
Йдемо далі та дивимось на перспективу. Так, зараз ми купляємо сировину, тобто дрова, за межами громади. Постачальниками є приватний підприємець Сергій Бредун і товариство «Полтавоблресурс». До речі, хотів би відзначити цих постачальників із найкращого боку. Все роблять вчасно, сировина дуже якісна. Але в подальшому є наміри залучити до постапчання сировини наше комунальне підприємство «Водоканал Плюс». Комунальники мають змогу заготовляти щепу, на якій теж працюють шкільні котли. І до наступного сезону вони можуть заготовити відповідну кількість сировини, взяти участь у тендері і, якщо його виграють, постачати щепу й деревину відділу освіти. Тобто, кошти отримає місцеве підприємство. Це — четвертий потенційний плюс.
І нарешті — плюс п’ятий. Якщо наші комунальники матимуть ринок збуту щепи, то вони почнуть активно чистити від дикорослих дерев і чагарників обочини доріг, перероблятимуть все, що спиляно в місті, і, як наслідок, не везтимуть усе це на майданчик для відходів у Колісниківку. Ну хіба ж це не здорово?
Вигоду, як і курчат, по осені порахуємо
Отже, Дмитро Жуган вважає придбання котелень для шкіл однозначно вигідним проектом. І наводить цілком адекватні раціональні аргументи.
Дійсно, їх досить важко заперечити. Та все ж, редакція вирішила перевірити частину інформації. Конкретніше, ми вирішили дізнатися реальну вартість нових аналогічних котелень станом на 2023 рік. Адже і Дмитро Жуган, і кобеляцькі депутати називали ціни на нові теплогенераторні в діапазоні від 2,5 до 2,7 мільйона гривень за одну. Нагадаємо, що відділ освіти закупив котельні по ціні 1 мільйон 200 тисяч і 800 тисяч.
Штудіювання пропозицій у мережі Інтернет остаточної відповіді не дало. Пропозицій у Інтернеті дуже багато, а ціни на подібні об’єкти дуже коливаються.
Тоді ми продзвонили в Коростень на завод, що виробляє аналогічні теплогенераторні. Зрештою, у кобеляцьких школах використовують продукцію саме від цього виробника.
Усе виявилося непросто. На заводі пояснили, що фіксованої ціни на теплогенераторні не існує. А вартість такого об’єкта залежить від технічних умов, потрібних потенційному замовнику. І надіслали опитувальний лист. Звичайно, дуже швидко відповісти на задані в цьому документі запитання людині не фаховій неможливо. Але ми спробуємо відповісти, а потім отримати розрахунок прямо із заводу. І повідомимо про результат наших читачів.
P.S. Буквально за годину до друку газети редакція отримала офіційну інформацію із Коростенського заводу. Згідно з нею, вартість обладнання котельні при потужності в 700 кВт із 20% знижкою становить 2 млн. 335 тис. 900 гривень. І це без доставки, монтажних робіт та проектно-технічної документації на встановлення. Тобто, відділ освіти лише на одному котлі зекономив більше мільйона гривень.
