Причина — медично-бюрократична. У Полтавській області не вистачає лікарів-ендокринологів, які мають право складати хворим програму лікування. А без цієї програми сімейні лікарі не мають права виписувати рецепти на безкоштовний інсулін. У кінцевому результаті, хворі змушені купляти препарати власним коштом. Минулого тижня редакція «ЕХО» почала свій «похід» по інстанціях у пошуку відповіді на життєво важливе для діабетиків запитання.
Про те, що жителі Кобеляцької та Білицької громад фактично позбавлені можливості отримати інсулін по рецепту, автор цієї статті дізнався, як хворий.
Юлія Попруга, лікар сімейної медицини, пояснила, що без програми лікування, складеної на півроку і термін дії якої вже закінчився, вона не має права виписувати рецепт. А скласти таку програму може лише лікар-ендокринолог.
Раніше, протягом 2022-23 років, пацієнти із діагностованим інсулінозалежним діабетом зверталися в новосанжарську лікарню, де є ендокринолог. Але із початком 2024 року тамтешній фахівець відмовилася обслуговувати діабетиків із громад, які розташовані за межами колишнього Новосанжарського району. Причина — великий обсяг роботи. Лікар просто фізично не встигає працювати на кілька громад.
Нагадаємо, що програми лікування в новосанжарського ендокринолога отримували хворі ще й із Кобеляцької, Білицької та Новосанжарської громад.
Спроби дізнатися, що ж робити в такій ситуації діабетикам, втішного результату не принесли.
Сергій Хорішко, який у Кобеляках керує Центром первинної медико-санітарної допомоги, відповів, що знає про проблему. І навіть уже написав листа в Полтавський департамент охорони здоров’я, але зазначив, що це взагалі не його компетенція.
Володимир Казирод, який керує Кобеляцькою міською лікарнею, теж знає про проблему, яка виникла в діабетиків. За його словами, він уже зв’язувався і з керівництвом обласного департаменту, і з головним ендокринологом області Володимиром Михайлецем. Але чіткої відповіді про те, як вирішити проблему, не почув.
Причина — у катастрофічному дефіциті лікарів-ендокринологів. Їх просто немає. Отже, нікому й розробити програму лікування для кожного хворого. Лікарі інших спеціальностей цього робити не мають права.
Щоправда, Володимир Казирод зазначив, що медики іншого фаху можуть пройти спеціальні курси, отримати відповідний сертифікат і після цього складати програми хворим. Але поки що в Кобеляках серед медиків бажаючих отримати згадану кваліфікацію немає.
У свою чергу, Ольга Гиря, директор Новосанжарської лікарні, де є ендокринолог, пояснює:
— Так, раніше наш спеціаліст обслуговувала і жителів Кобеляцької, Білицької та Решетилівської громад. Але у зв’язку з розширенням програми реімбурсації, у неї різко збільшився обсяг роботи. Якщо раніше в неї були сотні хворих, то зараз — тисячі. Людина працює на півтори ставки і фізично не встигає обслужити пацієнтів з інших громад. Про те, що така ситуація виникне, було відомо ще з липня минулого 2023 року. Усі керівники медзакладів у громадах були про це поінформовані. І мали час для того, щоб підготуватися, у тому числі й для того, щоб знайти чи вивчити ендокринологів. Чому вони цього не зробили, я коментувати не буду. Але й примусити нашого ендокринолога працювати і вдень, і вночі, теж не маю права.
Після цього автор почав телефонувати на «гарячі лінії» Міністерства охорони здоров’я та Полтавського департаменту охорони здоров’я.
У Києві очікувано переадресували на рівень Полтави. А в Полтаві звернення прийняли і пообіцяли протягом 15 днів дати на нього відповідь.
Отже, що ми маємо станом на зараз. Хорішко пише листи, Казирод телефонує в Полтаву.
Але ж… Від цього хворим на діабет полегшення не настає, їм листи і дзвінки не допомагають. Їм допомагає виключно інсулін. Інсулін, який нібито держава зобов’язалася видавати безкоштовно. Але по факту — не видає. У результаті, люди змушені купляти препарати, які потрібні їм кожного дня і протягом всього життя, за власні кошти.
У середньому на інсулін у місяць потрібно 2,5-3 тисячі гривень. Для когось ця сума буде посильною. Але якщо уявити, що діабетиками в сім’ї є кількам людей і ці люди — непрацюючі пенсіонери, то вони фактично будуть змушені відмовитися від інсуліну. А з цим — бути приреченими на смерть від неминучих ускладнень.
Безумовно, редакція не полишатиме спроб додзвонитися, дописатися і достукатися до чиновників, які в силу своїх службових обов’язків просто зобов’язані знайти вихід із скрутної ситуації.
Потрібно нагадати, що проблеми із забезпеченням діабетиків інсуліном виникали й раніше. І вирішувати їх вдавалося. Будемо сподіватися, що вихід знайдуть і цього разу.
У будь-якому разі, ми оперативно інформуватимемо земляків про розвиток ситуації з інсуліном.
