Кременчуцьку мусульманську общину очолює Ленар, виходець із Башкирії. У Кременчуці він мешкає вже 1,5 роки. У нашому місті Ленар проходить практику як студент ІV курсу Київського ісламського університету при Духовному управлінні мусульман України.
Свого наставника Ленара кременчуцькі мусульмани називають імам-хатиб. З арабської мови «імам» перекладається як духовний мудрець, який веде мусульман, а «хатиб» – проповідник. Загалом число прихожан сягає 70-ти осіб, проте мусульман у місті значно більше.
Зірки Мухаммада засяють на околиці міста
— Упродовж 8-ми років ми намагаємося побудувати храм, але не відчуваємо належної підтримки з боку міської влади, – розповідає Ленар. – Це єдина наша перешкода. У Кременчуці є храми інших релігійних меншин, а нам чомусь відмовляють.
Утім, за словами Ленара, надія на появу мечеті у Кременчуці все ж таки є. Община погоджується на будівництво мусульманського храму в зеленій зоні поблизу «АвтоКрАЗу». Звісно, якщо міськрада виділить землю. Проблем з фінансуванням будівництва не буде, – запевняє імам-хатиб. Серед спонсорів – місцеві заможні віряни, які роблять «добрі діяння» від чистого серця.
Храм у квартирі
Наразі ж кременчуцькі мусульмани збираються у квартирі на І-му поверсі звичайної багатоповерхівки у районі Водоканалу. У цій оселі, пристосованій під мечеть, Ленар чекає на прихожан щодня з 9.00 до 18.00.
— Я консультую всіх бажаючих, – люб’язно пояснює Ленар. – Навіть люди іншої віри можуть прийти, поговорити про іслам. Також є обов’язкові загальні недільні лекції та чоловічі – щоп’ятниці. На уроках насамперед ми навчаємося здійснювати намаз (молитва – авт.), ісламські ритуали, обов’язково вивчаємо ритуали шлюбу та поховання. Заняття здійснюються за програмою, яку складали ісламські вчені. Найперша книга, яка дає мінімальні знання – це «Мухтасар».
Життя, як у принцеси
— Жінка в ісламі живе, наче принцеса, – запевняє духовний наставник мусульман Ленар. – Так, до появи пророка Мухаммада до жінок упереджено ставились. Але цього вже давно немає. Прийшов пророк Мухаммад і сказав: «Найкращі з вас ті, хто добре ставиться до жінки». Сьогодні мусульманка може працювати, якщо бажає, але її повністю утримує чоловік.
Хіджаб має бути в душі!
На тихих міських вулицях на цю дівчину, як на білу ворону, обертаються перехожі та довго дивляться їй вслід. Вона загорнута в одяг, наче у кокон – від коренів волосся до кісточок її тіло ретельно приховане від сторонніх очей. Марія – не черниця і не дивачка. Просто дівчина вирішила стати зразковою мусульманкою.
Ще півроку тому звичайна кременчуцька дівчина Марія (на фото), як і всі її ровесниці, носила міні-спідниці, відзначала православні свята та спілкувалась з простими українськими хлопцями. Тепер вона носить хустку, вивчає арабську мову та має намір вийти заміж лише за мусульманина.
— За національністю я – татарка, тож народилась мусульманкою. Ця віра передалася мені по крові. Але виросла я у православному світі, тому не мала мусульманського виховання, не мала чіткого уявлення про іслам. Чесно кажучи, було страшно наважитися на зовнішнє перевтілення. Страшно було вдягати хустку, адже християнське суспільство може неадекватно відреагувати на такі зміни. Але віра перемогла невпевненість, – розповідає Марія.
Дівчина каже, що закони ісламу їй близькі. Багатьох з них вона дотримувалась підсвідомо й раніше, а зараз лише поповнює свої знання, вчиться молитися та постувати.
— Я ніколи не любила їсти свинину, не палила, не вживала алкоголю. А коли носила немусульманський одяг, відчувала, що це не моє. У моїй душі завжди був внутрішній хіджаб, – посміхається Марія. – На мою думку, носити хустку – не означає бути заручницею. Це означає збереження скромності та цнотливості, які безцінні для дівчини! Краса й увесь світ жінки – в її очах. Хіджаб для мене – це не примус, а стан душі й тіла. Носити закрите вбрання недостатньо, іслам також забороняє дівчині кокетування в ході, погляді, голосі.
Найзагадковіша релігія
Коран – священна книга мусульман. Мусульмани вірять, що це божественний наказ для людства, останнє Священне Письмо, послане Аллахом. Вони вважають Коран основним чудом Мухаммада, доказом його пророцтва, кульмінацією ряду божественних послань. Коран був записаний зі слів Мухаммада його послідовниками. Це основа і релігійного, і громадянського мусульманського законодавства.
Обов’язки мусульманина: уникати здійснення гріхів, здійснювати намаз 5 разів на добу, відвідувати обідню п’ятничну проповідь з намазом у храмі. П’ятниця – особливий день для мусульман, бо саме цього дня був створений пророк Адам. Мусульмани вірять, що у п’ятницю янгол Ісрафіль дуне в горн 1 раз – усе живе помре, настане кінець світу. Це буде судний день, коли Аллах здійснить звіт діянь всіх рабів.
Імам-хатиб Ленар говорить, що у Кременчуці немає мусульманських шкіл через відсутність повноцінної мечеті. А в інших містах України при мечетях функціонують дитячі садки та початкові школи, де викладають виключно мусульманки.
Останній оазис демократії
Минулої осені Швейцарія загальнонародним референдумом постановила заборонити будівництво нових мінаретів у країні.
— Страсбурзький суд нам не може завадити, – зазначає Ульріх Шліер, депутат парламенту від Швейцарської народної партії, яка ініціювала референдум, у відповідь на те, що до Страсбургу вже подано 7 скарг. – У нашій Конституції головне – влада народу, а народ ухвалив рішення прямим загальним голосуванням. У нас, дійсно, особлива форма демократії, що відрізняється від політичного устрою будь-якої іншої країни. Ми – не місіонери і говоримо іншим державам: вирішуйте самі. Але, будь ласка, поважайте й наше рішення: ми хочемо жити самі по собі й зі своєю головою.
За матеріалами www.kp.ua
Намаз здійснюватимуть біля «АвтоКрАЗу»?
Наразі у Кременчуці, за даними апарату міської ради, зареєстровані дві мусульманські общини. Перша має юридичну прописку по вул. Нагірній, що в районі Водоканалу, друга – по просп. 50 років Жовтня, на Молодіжному.
А мусульманська мечеть може з’явитися поблизу перехрестя вул. Московської та проїзду Ярославського. Це зелена зона за АЗС, поряд з «АвтоКрАЗом». Цікаво, що на частину цієї території претендують кременчуцькі баптисти – теж з метою будівництва церкви. Це питання розглядалося на минулій сесії міськради 30 березня. Ділянка під мечеть розташована буквально впритул.
— Торік ми надали мусульманській общині інформацію про обмеження та обтяження на дану земельну ділянку, вони розробили містобудівне обґрунтування, але при цьому «захопили» ділянку, раніше узгоджену для розміщення баптистської церкви, – зазначає головний архітектор міста Віктор Труш. – Тепер мусульманська община має відкоригувати свою документацію та отримати висновок інституту «Діпромісто» – автора генерального плану забудови Кременчука, оскільки надана ділянка – зелена зона загального користування. Після цього питання буде винесено на сесію міської ради для попереднього погодження місця розташування мечеті.
