Цьогорічна весна на Полтавщині видалася не лише ранньою, а ще й досить сприятливою по своїх погодних умовах для запилення більшості плодових дерев і кущів. Окрім того, фактор відсутності дощів під час цвітіння стримав розвиток таких небезпечних хвороб, як моніліоз та курчавість листя. Але це не означає, що хороший урожай вже гарантований.
Одразу потрібно наголосити і нагадати одночасно. Заморозків, які могли б пошкодити цвіт більшості фруктових дерев, на Полтавщині в цьому році не було. Іній на траві — це свідчення критичного зниження температури на висоті від 0 до 10 сантиметрів. І пошкодити такий заморозок може лише цвіт полуниці. На висоті цвітіння фруктових дерев мінусових температур не було.
У цьому році період цвітіння персика і абрикосів настав дуже рано. Уже на початку квітня буйно зацвіли абрикоси, а за ними і персики. Водночас погода була дуже милостивою до цих дерев, практично не було дощів, а температура повітря досягала позначок, характерних більше для літа, аніж для середини весни.
Тому ні моніліоз, ні курчавість листя на персику в цьому році не лютували. Але це не означає, що вони зникли взагалі.
От зараз, у середині квітня, вже після цвітіння погода максимально сприяє розвитку цих хвороб.
Тому не буде зайвим, не гаючи часу, одразу після припинення дощів і вітрів обробити ці дерева наступними препаратами, на вибір: Сігнум — 12 грам на 10 літрів води, Магнікур Сенсейшен — 3,5 мл на 10 літрів, Скор або Діфо або Скоразол — 2–3 мл на 10 літрів води.
Окрім того, можна просто видаляти заражене курчавістю персика листячко вручну. Але для цього доведеться оглядати рослину і проводити згадану операцію кожного дня. Видаляти необхідно покручене і вкрите пухирцями листя.
Не забудьте про яблуні і вишні, груші і сливи
Свої хвороби є і в цих плодових дерев. Їм дошкуляють парша, кокомікоз, клястеропороз і той же моніліоз.
Дерева обприскують: Купроксатом, 34,5 % суспензійний концентрат, — 50 мл, Топазом, 10 % к. е., — 3–4 мл, Топсіном М, 70 % порошок, що змочується, — 10 г або Хорусом, 75 % в. г., — 2–3 г/10 л води. Важливо зауважити, що часті обробки мідними препаратами призводять до осипання листя, тому обмежуються 1–2 обробками препаратами, до складу яких входить мідь. Першу обробку проводять одразу після цвітіння, другу — через 10–12 днів, але не пізніше, як за 20 днів до збирання врожаю, третю — після збору врожаю і ще раз — через 10–12 днів одним із цих препаратів. Щоб запобігти розвитку звикання збудників хвороб до фунгіцидів, кожну обробку проводять іншим препаратом. Ротація фунгіцидів протягом вегетації одночасно усуває розвиток резистентності та збільшує ефективність захисних обробок.
У період інтенсивного росту плодів і збільшення кількості та площі листя рослини витрачають більшу кількість мінеральних речовин, насамперед азоту. Компенсувати їм дефіцит біогенів можна завдяки позакореневому підживленню слабким розчином мінеральних добрив. Для азотного підживлення використовують сечовину або нітроамофоску: 0,5 склянки на 10 л води (0,6–0,8 % розчин). На груші концентрацію сечовини зменшують удвічі. Позакореневе підживлення сечовиною з додаванням 0,5 % калійної солі та одного із сильних системних фунгіцидів (Скор, Стробі, Флінт) у критичний період розвитку парші під час переходу інфекції з листків на плодові утворення захистить зав’язь яблуні та груші від хвороби і виключить її зараження не лише паршею, а й плодовою гниллю.
Додайте до фунгіцидів ще й інсектицид
Окрім того, не забувайте, що фруктами любите ласувати не лише ви. Їх полюбляють ще й всякі цикадки, щитівки, молі та листокрутки. Тому, обробляючи дерева від хвороб, додайте в оприскувач ще й засоби, що допоможуть знищити шкідників. Зараз можна використати Моспілан — 5–8 грам на 10 літрів води, Каліпсо — 2 мл, Маврік — 6–8 мл.
Шануйте бджіл і пасічників
У кінці — надзвичайно принципово важливе застереження. Пам’ятайте, що, захищаючи свій сад чи город, ви повинні пам’ятати і про шкоду, якої можете завдати корисним комахам, передусім бджолам. А вбивши бджіл ви завдасте збитків пасічникам, людям, які теж тяжко працюють. Тому думайте і про них.
Так, на дуже багатьох засобах захисту рослин виробники на упаковці пишуть, що вони безпечні для бджіл і їх можна використовувати під час цвітіння. Доля істини в цьому є Але… Абсолютно безпечних засобів не існує. І буває так, що препарат, не вбиваючи бджолу, дезорієнтує її в просторі. І комаха летить не у рідний вулик. І, як результат, із часом гине. Приміром, візьмемо біоінсектицид Актофіт. Це — токсин природного походження. І багато людей сміливо «бризкають» ним, думаючи, що це не «хімія» і він бджолам не шкодить. Шкодить. Актофіт при прямому попаданні вбиває корисних комах. Тому його теж заборонено використовувати в часи льоту бджіл.
Можливо, єдиним виключенням є інсектицид Маврік, до речі, дуже дієвий від Оленки волохатої, яка виїдає цвіт на лохині та інших культурах.
Та все ж, у будь-якому випадку, краще використовувати засоби захисту рослин якомога пізніше ввечері, коли бджоли вже повернуться у вулики.
