Існує кілька варіантів вирішення проблеми із заплавними луками, що розташовані поряд із селом Придніпрянське. Але всі вони для втілення в життя потребують багато часу і грошей. Хіба що сама природа своїм вольовим рішенням розставить «крапочки» над «і».
Нагадаємо, що ще в березні поточного року на луки, які протягом багатьох десятиліть використовувалися виключно для сінокосіння і випасання худоби, заїхала потужна техніка для того, щоб передискувати трав’яний покров.
Тоді жителі Придніпрянського швидко організувалися і домоглися припинення робіт по фактичному знищенню заплавних лук. Окрім того, люди почали вимагати дій від чиновників місцевого та обласного рівнів.
На думку придніпрянців, відбувається фактично злочин проти довкілля. Люди вимагають скасування рішення про переведення заплавних луків із їх унікальною рослинністю у ріллю. Придніпрянці нагадують, що в цьому місці розташована заплава річки Оріль. І періодично всю територію, котру рішенням чиновників відвели під розорення, заливає водою під час весняного водопілля.
Про це ж нагадує колегам-депутатам і чиновникам з Полтави депутат Кобеляцької міської ради, голова місцевого сільськогосподарського кооперативу Микола Андрієнко.
На вимогу селян на місце подій вже неодноразово виїжджали посадовці, як із Кобеляк, так і з Полтави.
А Олександр Погорілий, орендар, який почав розорювати луки, тимчасово припинив роботи.
Із того часу минув майже місяць. Редакція вирішила поцікавитися, чи отримала ситуація якийсь розвиток.
У вівторок вдалося поговорити із виконуючим обов’язки міського голови Василем Кіптілим та керівником земельного відділу міськради Віталієм Миркалом.
Віталій Миркало нагадав, що «бомба» під ці луки була закладена ще під час інвентаризації землі Держгеокадастром. Із невідомих причин проектанти не позначили природоохоронні зони навколо водойми, на яких заборонена будь-яка господарська діяльність. І тепер практично всі інстанції — від Полтавської ОВА до регіонального офісу водного господарства, радять міській раді виготовити проекти природоохоронних зон.
Василь Кіптілий заявив про наміри виконати ці роботи. Бюджету це обійдеться в суму від 200 до 500 тисяч гривень. Точної цифри зараз ніхто не знає, тому що достеменно невідомо, яким буде об’єм роботи.
Але навіть якщо міська рада терміново знайде і виділить необхідні кошти, то проекти будуть виготовляти не місяць і не два. Процес може розтягтися й на рік.
Тим часом ніхто в передбачений законодавством спосіб не заборонить орендарю Погорілому відновити роботи по розорюванню заплавних лук.
Та й навіть у разі, якщо проекти природоохоронних зон виготовлять, проблема залишиться. Навряд чи заборона щодо розорювання розповсюджуватиметься на всі 80 гектарів заплавних земель.
У свій час був озвучений варіант викупу всієї земельної площі кооперативом Миколи Андрієнка з подальшим переведенням ріллі в луки. Але ж ніхто не знає ціни питання. Скільки грошей власники земельних ділянок «попросять» у Андрієнка?
А взагалі, свій варіант може запропонувати сама природа, коли в результаті розливу вся розорна земля на місяць піде під воду. Але в поточному році це майже не можливо.
Отже, напруга навколо лук у Придніпрянському нікуди не зникла. Просто тепер вона стала головним болем уже для Василя Кіптілого.
