У Великодню ніч багатьох городників та садівників очікував вельми неприємний сюрприз від природи, в Україну прийшли зворотні заморозки. У основному ця аномалія зачепила центральну частину нашої держави. Тобто регіон, де ми з вами живемо. У подальші кілька днів синоптики прогнозують чергову, ще більш потужну хвилю заморозків. Але чи варто впадати у відчай від такої перспективи?
Для початку давайте разом розберемося у визначеннях.
Метеорологи в нашому регіоні прогнозують саме заморозки на поверхні ґрунту.
Заморозками називають різкі зниження температури повітря до від'ємних значень на фоні додатніх середньодобових температур повітря. Найчастіше заморозки бувають, коли в цех район приходить досить холодна повітряна маса, наприклад, арктична. Температура в нижніх шарах цієї маси вдень все-таки вище нуля. Вночі температура повітря падає в добовому ході нижче нуля, тобто спостерігається заморозок. Для заморозку потрібна ясна і тиха ніч, коли спостерігається велике ефективне випромінювання з поверхні ґрунту, а турбулентність мала, і повітря, що охолоджується від ґрунту, не переноситься до більш високих шарів, а піддається довготривалому охолодженню. Така ясна і тиха погода, як правило, характерна для внутрішніх областей антициклонів.
Сильне нічне охолодження повітря біля земної поверхні призводить до того, що з висотою температура підвищується. Іншими словами, при заморозках має місце приземна інверсія температури.
Заморозки частіше спостерігаються у низовинах, тому що у ввігнутих формах рельєфу нічне зниження температури особливо посилене.
За походженням розрізняють радіаційні, адвективні та радіаційно-адвективні заморозки.
Зараз ми спостерігаємо саме класичні радіаційні заморозки.
Радіаційні заморозки виникають у перехідні сезони, приурочені до знижених ділянок рельєфу і формуються під впливом інтенсивного радіаційного охолодження земної поверхні. Для утворення радіаційних заморозків необхідно, щоб встановилася ясна, безхмарна погода, слабкий вітер або його відсутність. Хмарність зменшує ефективне випромінювання і тим самим зменшує ймовірність заморозку. Вітер також перешкоджає виникненню цього небезпечного явища, так як він посилює турбулентне перемішування, і в результаті збільшується притік тепла від повітря до ґрунту. Радіаційні заморозки мають незначну тривалість і охоплюють незначні площі, з найбільшою ймовірністю утворюються ранньої весни та пізньої осені.
Чому на Заворскло «все вимерзло», а в Лучках морозу не було?
У ніч із 4 на 5 травня в центральній частині України, тобто в регіоні, де ми живемо, були прояви класичного радіаційного заморозку.
У Кобеляках метеорологи на висоті 2 сантиметри над рівнем ґрунту зафіксували короткочасне зниження температури до -0,6 градуса.
У той же час жителі кількох сіл громади та мікрорайону Зарічка розповідали про мінус 3-4 градуси. І скаржилися на те, що після заморозку на їх городах і в садках загинули цвіт суниці і винограду, розсада помідорів та перцю, почорніло бадилля картоплі.
А мешканці Орлика, Лучок, навпаки, дивувалися паніці, яку підняли синоптики і стверджували, що метеорологи вчергове помилилися і ніякого заморозку не було.
Любов Юхименко, начальник Кобеляцької метеостанції, спеціаліст із стажем роботи в кілька десятків років, пояснює:
— Немає нічого дивного в тому, що в одних населених пунктах громади заморозок був, а в інших — не було. Тому він і називається заморозком, що характеризується тим, що виникає на досить короткий проміжок часу і на певній території. Навіть у самих Кобеляках, зовсім невеличкому містечку, температура в різних мікрорайонах може відрізнятися на три градуси. От наша метеостанція розташована в одній із найвищих точок містечка. І ми зафіксували лише 0,6 градуса нижче нуля. У низинах було набагато холодніше. Закони фізики ніхто не відміняв, холодне повітря важче і воно буквально «скочувалося» в долини річок, яри та балки. Навіть на одному малесенькому городику можна побачити різницю. Під захистом дерев, споруд, парканів заморозку може не бути, а на відкритій місцевості він проявиться. Окрім того, під час заморозків зовсім маленькі холодні маси повітря можуть розповсюджуватися в будь-якому напрямку. Спрогнозувати, куди саме «піде мороз», неможливо.
Деревам нічого не загрожує, а от картопля, суниця, виноград і розсада — у зоні ризику
Отже, із отриманої інформації робимо висновок, що в садівників, окрім тих, хто вирощує суницю і виноград, приводів для розпачу немає. Заморозок на Великдень не пошкодив ні яблуні, ні груші, ні навіть черешні. Але ви маєте готуватися до майбутнього спалаху хвороб. Адже рослини, які побували в стресі, не загинуть, але будуть ослаблені й до них буквально «прилипатимуть» грибкові захворювання.
Суниця. Ця рослина найбільше потерпає від заморозків. Проблема виникає через висоту цієї культури над рівнем ґрунту. Суниця цвіте і закладає ягоди, якраз у зоні найбільшого ризику. Простіше кажучи, на восоті її цвіту під час заморозків встановлюється найнижча температура.
Єдиний дієвий засіб по захисту суниці від заморозку — агроволокно. Усе інше без накриття просто не діє. Антистресові препарати, навіть такі перевірені часом і досвідом, як Мегафол, без агроволокна — гроші на вітер.
Задимлення можете навіть не пробувати. Окрім проблем із сусідами і, можливо, навіть із поліцією, воно нічого не дає. Дим просто не опускається на потрібну суниці для захисту висоту.
Саме агроволокно щільністю в 30 грам на метр квадратний рятує більшість цвіту і ягоди навіть при заморозку в - 4. Перевірено на власному п’ятирічному досвіді.
Якщо ж серединка квітки на суниці почорніла, то урожай у цьому році вже втрачений остаточно.
Виноград. У низинах Кобеляк та кількох інших населених пунктів виноград уже постраждав від замороку. Навіть листя на лозі почорніло.
Кобелячанин Андрій Тристан радить не впадатися у відчай. Він каже:
— Знаю, що на Заворскло виноград пошкоджений. Думаю, що не тільки там. А попереду синоптики прогнозують ще більший заморозок. Можна спробувати накрити лозу агроволокном. Але це в кого два-три кущі, а якщо в когось сотні, то такий агроприйом буде коштувати невиправдано дорого. Задимлення діє непередбачувано, а проблеми із сусідами будуть неминуче.
Що ж робити? Передусім — зберігати спокій. Лоза відійде, знову буде листячко і цвіт. Так урожай буде набагато меншим і пізнішим. Але буде. Єдине, що прошу — не обламуйте і не обривайте замерзлі пагони. Вони самі відпадуть. А якщо почнете втручатися в природний процес, то занесете інфекції.
Перець і помідори краще пересадити. Перець — така рослина, що може загинути навіть при нульовій температурі. Тому заморозок її знищує повністю. Тут вихід один — посадити заново.
Помідори, як правило, «відходять». Але урожай затримається і буде малим. Тому доцільно заново посадити розсаду.
Картопля. Все залежить від висоти рослини.
Якщо підмерзання відбулось на початку вегетації, коли рослина висотою до 10 см, немає нічого страшного, а навпаки, цей стрес вплине на ранню ініціалізацію і викидання столонів. Для тих, хто вирощує надранню картоплю, це навіть добре. Ріст надземної вегетативної частини буде проходити з одночасним ростом бульб», — зазначає Олег Тарасенко, спеціаліст із овочівництва.
Якщо підмерзання буде в більш пізній період, коли рослина вище 10 см, тоді це явище може навпаки подовжити вегетацію і дещо знизити урожайність, оскільки рослині необхідний час для відновлення наземної частини. З пазух листків буде відбуватися відростання стебел з більшою кількістю листків, але меншою площею окремого листка. У загальному площа відновиться до тієї, яка не була під підмерзанням. Час і енергія на відновлення знизить урожайність до 5%.
Більш пізні заморозки призведуть до більших втрат. Але є одна проблема: травмоване листя — це вікно для інфекції. Тому після заморозків неминуче доведеться «бризкати» і картоплю. Та про це — вже наступного тижня.
Щодо буряків і моркви боятися не потрібно
На більшості городів у господинь і господарів уже зійшли цукрові, кормові та столові буряки, морква і цибуля.
У принципі, ці культури досить легко переносять короткочасні заморозки аж до - 5 градусів. Загроза для них існує лише тоді, коли буряки тільки-но зійшли. Єдина пересторога — за день «до» і за день «після» заморозку не можна застосовувати на городі ніякі гербіциди. У кращому разі, вони просто не подіють, у гіршому — можуть завдати шкоди посіяним вами рослинам.
Можуть витримати невеликий заморозок і гарбузи, а ось кавуни й дині неминуче загинуть.
Та навіть якщо ці культури на вашому городі загинуть, то у вас ще є достатньо часу, аби пересіяти їх заново. Так, столовий буряк можна сіяти аж до 1 липня. При пізніх термінах посіву він не виросте занадто великим і матиме дуже гарний смак.
P.S. У ніч з четверга на п’ятницю прогнозують сильний заморозок – вкривайте все що можете!
