Затримання в Кобеляках: торжество закону і справедливості чи банальні політичні «розбірки»?
Темою для обговорення №1 у Кобеляцькій громаді протягом останніх днів безперечно є факт затримання силовиками відомого далеко за межами містечка підприємця Віталія Дорошенка.
Із не зовсім зрозумілих причин Віталія Володимировича ще й називають «кримінальним авторитетом». Що означає цей термін, напевне, знають лише люди, які його вживають. Адже до так званого «блатного» світу Віталій Дорошенко прямого відношення не має. Він навіть ніколи не був «на зоні». Тому не зрозуміло, яким він може бути «авторитетом», тим більше «смотрящім» у середовищі, яке називають кримінальним.
Та зрештою, це не головне.
Більшість людей, із якими довелося спілкуватися на цю тему, сприйняли звістку про відкриті по Кобеляках кримінальні справи, надто — проведені оперативно слідчі дії, із схваленням.
Люди говорять, що нарешті в містечку та громаді почали наводити порядок. А затримання Дорошенка схвалюють через те, що він має в громаді неоднозначну репутацію, такого собі чи то «бандита» чи «сірого кардинала», який прагнув впливати на всі головні процеси, у тому числі і на владу.
Є й інша точка зору. Вона більш цинічна. Дехто впевнений у тому, що Дорошенко просто став жертвою, розмінною монетою в боротьбі між більш серйозними «дядьками». А вся ця епопея із обшуками, оголошенням про підозру і навіть судом закінчиться для нього лише позбавленням певної, величезної для пересічного громадянина, але посильної для Віталія Володимировича, суми в доларах США. Ну й, можливо, якомусь впливовому «дядькові» в Полтаві доведеться поступитися частиною свого впливу іншому політику. І все. Для звичайних громадян не зміниться абсолютно нічого.
Що відбувається насправді і чим усе це закінчиться, побачимо пізніше.
Але вже зараз можна стверджувати, що цей випадок є лише підтвердженням давно відомої істини про те, що всесильних людей просто не буває. На жаль, чимало гомосапієнс про це не знають або забувають. Особливо у випадках, коли волею долі й певних зусиль вони потрапляють на вершину чи вершинку так званого «харчового ланцюжка» і мають більше грошей чи влади, ніж інші люди.
І тоді починається: «Та я «крутий»! Я все можу! Це моє місто, село, хутір, вулиця чи тупик...» Список можна продовжити.
Насправді ж, немає всесильних людей. І ніколи не було. Й не буде. Просто інколи виникають ті чи інші ситуації. Виникають через величезну низку факторів. І більшість цих факторів не можливо навіть спрогнозувати, не те що на них впливати.
Пам’ятаєте, є такий красивий вислів:
«Помах крил метелика в Бразилії викличе торнадо в штаті Техас».
І от вибирається Дорошенко, Коломойський чи хтось інший на свою омріяну вершинку. І, здається, все вийшло, все збулося і далі — лише підкорення нових вершин. Але поряд пролітає непомітний, навіть нікчемний метелик і зачіпає вершителя доль крильцем. І все.
А будь-яка людина, яка нібито досягла вершини у владі чи бізнесі, має завдячувати цьому не лише власним здібностям. Просто так склалася ситуація. І ця людина уміло, з користю для себе, нею скористалася. Але ж не створила її, цю ситуацію. Її створили оті метелики, мурашки, яких ми інколи навіть не помічаємо.
Аж доки метелик не махне крильцями...
