Вів засідання заступник голови районної ради Борис Федоренко. Він і ознайомив присутніх із коротким порядком денним. На повістці дня було всього три питання. Але на їх обговорення учасники наради витратили майже три години. При цьому левову частку часу зайняло друге — водне — питання.
Спочатку ж в рамках обговорення першого питання заступник начальника Новосанжарського райвідділу міліції Сергій Пархоменко доповів про стан співпраці правоохоронців та органів місцевого самоврядування. Зокрема Сергій Миколайович зазначив, що найактивніші громадські формування діють у Нових Санжарах, Руденківці та Драбинівці. А от в деяких сільрадах такі формування не працюють взагалі. Загалом, Сергій Пархоменко був задоволений співпрацею із сільськими громадами, а єдиними проблемами зазначив все ті ж славнозвісні нестачу коштів та пального для дільничних. Виступ правоохоронця одразу викликав деякі репліки із залу.
— Співпраця була і є. — підтвердив селищний голова Нових Санжар Андрій Река. — Однак прийшов той час, коли міліціонерам не треба відвертатися від тих, хто п’є алкоголь на лавочках у парку та інших громадських місцях.
— Нещодавно була така ситуація, коли правоохоронці приїхали «на труп», — озвався кунцівський сільський голова Анатолій Підтоптаний. — Чоловік той помер за 300 метрів від будинку, ніякого криміналу там не було. Його оглянули і помістили у сусідній хаті, мовляв, нехай родичі приїдуть — заберуть. А коли ті родичі приїдуть?! І це все потім лягає на сільського голову — чим відвозити того трупа і куди його дівати. Треба, щоб міліціонери повернулися обличчям до людей. І дільничний хай обзивається — нехай хоч раз на місяць…
Інший сільський голова — Микола Сімійон із Малої Перещепини — підказав вихід із такої ситуації:
— Коли група виїжджає на такий труп, хай візьмуть напівпричіп до машини, щоб заразом його і забрати і не палити двічі бензин!
Сергій Пархоменко пообіцяв врахувати висловлені зауваження, учасники наради прийняли рекомендації для подальшої співпраці з правоохоронцями, а Борис Федоренко насамкінець нагадав, що органи самоврядування і надалі будуть контролювати роботу міліції. І присутні перейшли до розгляду надзвичайно актуального питання водопостачання.
— Ми досягли значного прогресу у забезпеченні населення району питною водою, — зауважив Борис Федоренко. — Проклали більше 50 кілометрів водогонів, пробурили свердловини. Але тепер потрібно все це обслуговувати, отримувати дозволи. Але коштів у сільських рад на це немає, а існуючі сільські комунгоспи працюють виключно на дотаціях. Потрібно шукати вихід із ситуації.
Першим вийшов висловитися на трибуну зачепилівський сільський голова Михайло Заріцький.
— У нас комунгосп існує два роки, ми займаємось оформленням всіх потрібних ліцензій і дозволів і поки що витратили вдвічі більше, ніж заробили, — зазначив Михайло Андрійович. — Вихід із ситуації я бачу у створенні кооперативу, який буде на єдиному податку. А в рамках району можна було б створити такі кооперативи в кожній сільській раді, потім об’єднати їх у певну корпорацію і вже на неї оформляти всі ці недешеві дозволи.
Наступний виступаючий — директор драбинівського комунгоспу Олександр Сучков — не заперечуючи ідею об’єднання, поділився із присутніми сучасним передовим досвідом роботи:
— Коли виникла потреба замінити стару башту, ми поїхали до Бердянська дивитися безбашенну систему водопостачання. У ній вода проходить через перетворювач. Якщо порахувати, що башта коштує 120–150 тисяч, а перетворювач — в межах 35–50 тисяч, то економія вже помітна. Потім, при безбашенній системі не потрібно фарбувати башту, хлорувати її, чистити і так далі. Знову економія. У нас 17 кілометрів водогону і при цьому при безбашенній системі і води всім вистачає, і тиск нормальний. Варто зауважити, що ми піонери в області по таких станціях і ми вважаємо, що за ними майбутнє.
Щодо свого комунгоспу, Олександр Сучков зазначив, що він існує за рахунок водопостачання. А в масштабах району керівник комунгоспу запропонував об’єднуватися кількома селами і створювати одну — «кущову» — корпорацію.
Наступний доповідач — директор об’єднання «Облсількомунгосп» В’ячеслав Маргушин — також розхвалював переваги безбашенної системи, а ще говорив про перспективи комунгоспів у районі:
— Ви вчасно підняли це питання. Але потрібно зробити кілька кроків, які просто необхідні. Наприклад, зобов’язати всіх абонентів встановити водні лічильники. Інакше вночі будуть продовжувати поливати городи і так далі. І потрібно, щоб комунальні послуги надавав комунгосп, а не часники, які вже перебрали на себе їх значну частину.
З вищезазначеного питання також висловилися спеціалісти обласного управління охорони навколишнього середовища та районної санепідемстанції. А потім голова комісії районної ради Сергій Рак підсумував все вищесказане і вніс свої пропозиції:
— Створювати комунгоспи, які будуть займатися тільки водопостачанням, недоцільно взагалі. Якщо створювати, то кілька асоціацій отим самим «кущовим» методом. Але як бути в такій ситуації — є частини водогонів, які люди прокладали навіть не за співфінансуванням, а виключно за свої власні гроші. І ми запропонуємо їм передати ці водогони на баланс новостворених комунгоспів! А громадяни вправі будуть виставляти їм певні претензії!
— Не мутіть воду! — жартома звернувся до Сергія Рака Борис Федоренко. — Ми повинні приймати якесь рішення і рухатися в одному напрямку.
Обговорення питання затягнулося в часі. Виступили ще руденківський, соколово‑балківський, клюсівський та драбинівський сільські голови. Потім учасники наради знову ж таки проголосували за прийняті рекомендації. Але було очевидним — питання надто «сире», аби отак, сходу, приймати якісь доленосні рішення. Один із учасників наради — Михайло Заріцький — запропонував ще раз зібратися усім сільським головам, поговорити про проблеми (які у кожного різні) і внести пропозиції. А Сергій Рак вже в кулуарах висловив переконання, що з цього питання можна збирати ще п’ять нарад і все одно не врахувати нюансів кожної окремої громади. Тож, зрозуміло, що питання створення чи реформування сільських комунгоспів далеко не закрите і влада району до нього повернеться іще не раз.
