Можливо хтось уже забув, що останнім за ліком законно обраним міським головою в Кобеляках був Олександр Копелець-старший. Його із посади усунули ще 27 вересня 2022 року. Але схоже Олександр Олександрович і до сьогодні не попрощався з надією повернутися в головне крісло громади.
Ще раз нагадаємо, що восени 2022 року, тобто майже два роки тому, депутати Кобеляцької міської ради проголосували за недовіру та дострокове припинення повноважень тодішнього міського голови Кобеляк Олександра Копельця.
На той момент Олександр Олександрович уже двічі обирався міським головою, був фігурантом кримінальної справи за фактом зловживання службовим становищем та підробки службових документів під час проведення ремонту доріг ще в далекому 2017 році фірмою «Інтера-Строй» і досить успішно вів боротьбу з опозиціонерами в стінах міської ради.
Та коли рішенням суду Олександра Копельця таки відсторонили від виконання службових повноважень, опозиціонери взяли ініціативу в свої руки, зібрали необхідну кількість депутатських багнетів і проголосували за недовіру міському голові.
Після цього Копелець протягом 2022–23 років безуспішно пробував оскаржити рішення депутатів у Адміністративних судах. Суди програв.
Паралельно тривала судова епопея по кримінальній справі, у якій основним фігурантом був на той момент вже екс-міський голова. Вона фактично закінчилася 3 жовтня 2023 року. Суд виніс свій вердикт у так званій «асфальтній справі». До цього суддя вже перекваліфікувала статтю Кримінального кодексу, по якій «проходив» Копелець, змінивши її на менш тяжку. І Олександра Олександровича вже обвинувачували не у зловживанні владою та службовому підробленні, а лише в службовій недбалості. Змінилася стаття, змінилися і терміни давності. І кримінальну справу просто закрили.
А з цим Олександр Копелець і за ґрати «не загримів», і зберіг за собою право балотуватися до органів місцевого самоврядування.
«Князі» міняються, «цар» залишається?
За період вимушеної відсутності Копельця в першому кріслі громади хто тільки не сидів.
Спочатку трішечки «покняжив» Володимир Жуков, потім його змінив і досить довго, як для Кобеляк, протримався Василь Фещенко, а зараз керує Василь Кіптілий.
І хоча автор цих рядків називав цей час періодом «царів Василів», по великому рахунку, їх можна назвати лише князями. Адже всі вони були і є виключно «тимчасово виконуючими». Жителі громади їх не обирали, їх «саджали» в крісло виключно депутати.
А «царем» був лише Копелець. А до нього — Ісип. Хоча Олександр Михайлович якраз не царював, а керував. І період його керівництва, на мою суб’єктивну думку, був найуспішнішим для Кобеляк.
Спроба № 3 чи піар-акція?
І ось днями один із наших інсайдерів поділився офіційною інформацією. Вона розміщена у відкритому доступі і кожен бажаючий може її перевірити.
Конкретніше — нам прислали скріни із Єдиного реєстру судових рішень, а також сайту Верховного суду України.
І от із них ми дізнаємося, що Олександр Копелець вирішив спробувати вже через Верховний суд України скасувати депутатське рішення про дострокове припинення його повноважень як міського голови.
Окрім того, позивач прохає суд ще й допомогти йому повернути середній заробіток за період вимушеного прогулу.
Уппс… А заробіток Копельця, як міського голови, таки був чималеньким. Нагадаємо, що в 2022‑му, згідно з поданою декларацією, Олександр Олександрович обійшовся платникам податків у 781 тисячу 066 гривень.
Тобто в 2023‑му в Сан Санича було б не менше. А вже й 2024‑го половина минула. І за 2022‑й Копелець не всю зарплату встиг отримати. Десь на півтора «ляма» екс-міський голова претендувати може.
Чи є шанси в Копельця задовольнити свої вимоги і апетити через Верховний суд? Безумовно, є. Як і є шанси виграти післявоєнні вибори і вже втретє всістися в заповітне, а може «прокляте», крісло кобеляцького міського голови.
Так, ці шанси мізерні. Особливо щодо бажаного рішення Верховного суду.
Але вже одним цим зверненням Олександр Олександрович вчергове нагадав, що він не є «збитим льотчиком».
Є такий популярний термін «збитий льотчик». Більшість людей розуміють його неправильно. Тому вважають саме «збитим льотчиком» і Копельця.
Люди думають, що той, хто високо «піднявся» в бізнесі чи політиці, а потім втратив усі свої досягнення, і є отим злощасним пілотом. Насправді це не так. «Збитий льотчик» — це про тих, хто, втративши, здався.
Але в разі, якщо політик чи бізнесмен після невдачі чи навіть краху не зневірився в собі і продовжує діяти, то він аж ніяк не є «збитим льотчиком».
До речі, не є «збитим льотчиком» і колишній радник міського голови Віталій Дорошенко. Попри всі проблеми, які в нього зараз є, він теж може повернутися і в бізнес, і в політику. Якщо не здасться, безумовно.
От і щодо позову Копельця до Верховного Суду, наш інсайдер вважає, що це більше піар-акція, нагадування про себе.
Мовляв, я є, я не здався, я можу повернутися.
