У всякому випадку, такий висновок можна зробити, судячи із тендерів, оголошених Кобеляцьким відділом освіти.
Цікаво, що відділ освіти відхилив пропозиції учасників, які запропонували нижчу ціну, аніж переможець аукціону компанія «Енерго Восток Антрацит».
Одразу три учасники аукціону, що проводився через платформу закупівель Прозорро, щодо придбання Кобеляцьким відділом освіти 26 тонн кам’яного вугілля запропонували ціну нижчу, аніж донецька компанія «Енерго Восток Антрацит».
Для порівняння: київська фірма Нафтоагросервіс у ході аукціону запропонувала завезти згадані 26 тонн вугілля за 117 тисяч, або по 4500 гривень за тонну. Вона й стала переможцем торгів. Але потім представник фірми не підписав договір в установлений п’ятиденний термін. Потім не підписали договір ще дві компанії — «Ресурси Батькіщини» і «Західмаркет».
У результаті, тендер виграла донецька компанія.
Заради справедливості, потрібно згадати, що запропонована нею ціна в 6632 гривні за тонну є реальною. У тому ж Прозорро вугілля пропонують по вищих цінах. Тобто про якусь корупційну оборудку в даному випадку говорити не доводиться. А взагалі, за право постачати вугілля для кобеляцьких навчальних закладів змагалися аж 9 компаній із різних регіонів України.
А через кілька днів відділ освіти оголосив аукціон про закупівлю щепи дров’яної.
Нагадаємо, що котельні в кількох навчальних закладах міста Кобеляки та села Світлогірського можуть працювати саме на такому виді палива. І в минулому році екс-керівника відділу Дмитра Жугана та тодішнє керівництво міськради критикували за те, що вони за три мільйони гривень викупили котельні в приватної фірми.
Після того влада в Кобеляках змінилася, Жугана звільнили, а котельні залишилися.
І вже нове керівництво відділу та міста закупляє сировину для того, аби теплогенераторні працювали і обігрівали навчальні заклади.
У минулому році, до речі, Дмитро Жуган говорив, що може статися так, що щепу для опалення куплятимуть у місцевого комунального підприємства «Водоканал Плюс».
Але в ході аукціону виявилося, що комунальники на нього навіть заявку не подавали.
А виграв торги такий собі Анатолій Ковальчук, підприємець із невеличкого села Вітрова Балка, що на території Білицької громади.
Він зобов’язався завозити дров’яну щепу для навчальних закладів по 767 гривень за кубометр. А загальна сума договору склала 666 тисяч 496 гривень 93 копійки. Число 666 — справжня знахідка для любителів бісівщини та конспірології.
Ковальчук запропонував настільки низьку ціну, що вона підпала під кваліфікацію «аномально низька» і йому довелося пояснювати, чому ж його ціна майже удвічі нижча, аніж у конкурентів.
Житель Вітрової Балки пояснив, що (цитата):
«...26.09.2024 між ФОП Ковальчук А.Г. та ТОВ «Транс Енерго ТрейдПлюс» було досягнуто попередньої усної домовленості, з подальшим фіксуванням в додатковій угоді.... про значне зниження ціни за рахунок безкоштовної доставки з боку ТОВ «Транс Енерго ТрейдПлюс» та за рахунок того, що продукція буде зберігатися безпосередньо у ФОП Ковальчук А.Г., уникнувши витрат на зберігання товару виробником...»
Не знаю, як кому, але мені таке обґрунтування видається не надто переконливим.
Давайте поміркуємо разом. Аукціон відбувається 26 вересня. Ковальчук заходить на нього із пропозицією в 1 мільйон 216 тисяч 600 гривень. І вже в процесі торгів домовляється із отим «трейдоплюсом» про зменшення суми аж до 666 тисяч, тобто майже удвічі. А виробник погоджується безкоштовно возити щепу перекупнику, аби не зберігати її. Нетипова ситуація, чи не так?
І чому тоді щедрий ТОВ «ТрансЕнергоТрейд Плюс» сам не взяв участь тендері, якщо має таку дещеву щепу?
Напевно, аналогічні запитання виникли і в керівництва відділу освіти. У всякому разі, начальник відділу Світлана Царичанська повідомила редакцію, що договір з Ковальчуком не підписаний. І освітяни запропонували підприємцю надати додаткові документи, що підтверджують його можливість виконати умови договору.
Окрім того, освітяни попрохали депутатів про всяк випадок зарезервувати щепу, яку протягом літа заготовив «Водоканал-Плюс», аби користуватися нею в разі форс-мажору.
