Пташник посеред Кобеляк: сусідський конфлікт чи екологічна міна?

До редакції звернулися жителі Кобеляк. Вони розповіли про проблему, яка в них виникла. При цьому, скаржаться не лише на сусідів, які утримують домашню птицю, а й на бездіяльність влади.

Зателефонувала Віра Фещенко. Вона запропонувала:

— Приїдьте до нас. Ми живемо в Кобеляках, якраз навпроти ліцею № 2. Ми вам цікаву історію розкажемо.  Про те, як ми в центрі міста задихаємось від смороду і потерпаємо через відсутність води. А все через одну сусідку та бездіяльність влади.

За словами Віри Василівни, вони із чоловіком придбали старенький будинок на вулиці Шевченка. Це — фактично центр міста. Навпроти їх садиби розташований міський ліцей № 2.

І зараз розгорається сусідський конфлікт. Хоча сама Віра Василівна вважає ситуацію не банальним конфліктом між сусідами по межі, а порушенням будівельних та санітарних норм.

Справа в тому, що одна із сусідок збудувала на своїй земельній ділянці пташник і утримує там перепелів. Звичайно, точну кількість птахів знає лише їх власниця. Але Фещенко говорить, що мова йде про сотні голів.  У результаті,  вона, її чоловік та інші мешканці ближніх будинків змушені потерпати від специфічного смороду.

Окрім того, за словами Віри Василівни, сусідка побудувала господарську будівлю із порушенням будівельних норм.

Люди скаржаться на сморід та проблеми з водою

У понеділок, 7 жовтня, ми зустрілися із родиною Фещенків. 68-річна Віра Василівна через хворобу пересувається на інвалідному візку. Вона каже:

— Ми продали будинок для того, щоб мати гроші на операцію та лікування. Переїхали сюди, придбавши дешевше житло. Думали тут спокійно доживати. Але сусідка Наталія вирішила посеред міста пташник збудувати. І вже завела перепелів. Думаю, що їх там сотні. І тепер ми змушені жити в смороді. Це зараз спека спала і воно не так сильно смердить.

...Ми говорили на відкритому повітрі. Але специфічний і досить сильний запах було чути.

Фещенко продовжує:

— Сморід — це ще не все. Сусідка збудувала свій пташник прямо біля межі, майже впритул до нашого будинку.  Це є грубим порушенням норм ДБН. Ми все вивчили. Від господарської будівлі до нашого житла якихось півтора метри. Точніше — 1,6 метра. Комісія приїжджала, вони заміри проводили. Але й це ще не все. Якимось дивом міськрада віддала під приватизацію земельну ділянку, по якій проходять комунікації, точніше — водопровід. І зараз ми фактично опинилися в заручниках сусідки. У неї в дворі в ямі кран, що перекриває воду. Захоче — перекриє. А як аварія, де воду перекривати? Таке вже було.

Присутня під час розмови інша сусідка Олександра  підтверджує:

— Уже була епопея із водою. Сталася аварія. То бігали аж на сусідню вулицю, шукали інший колодязь, щоб воду перекрити.

Вона теж висловила незадоволення сусідством із пташником. Сказала:

— Від смороду крутиться голова і підтошнює.

Чоловік Віри Фещенко, Володимир Іванович, пропонує:

— А давайте я вас проведу і ви через паркан глянете, як вони із пташника будуть нечистоти виводити. Вони прямо із приміщення через трубу під землю все викачуватимуть.

Володимир Фещенко задає риторичне запитання:

— Ну і вгадайте, коли нечистоти потраплять у водопровідну воду? І що тоді буде? А що буде в разі, якщо, не дай Бог, почнеться падіж птиці? А поряд не лише наше житло, поряд — школа.

Дійсно, із пташника виведена труба. Далі вона заглиблена в землю.  Про її призначення можна лише здогадуватися.

А будівля міського ліцею №2 розташована за 60-70 метрів від потенційного пташника.

Що записано в будівельних і санітарних нормах

Після розмови із Фещенками довелося проштудіювати офіційні документи.

У ДБН є розділ, що регламентує  охоронні та санітарно-захисні зони, написано:  господарські будівлі / сараї / для худоби, інших тварин та птахів (площею до 50 кв.м) — не ближче 15 м від житлових будинків і літніх кухонь та не ближче 20 м від артсвердловин водопостачання (питних колодязів).

Є в Державних  будівельних нормах і згадка про протипожежну безпеку. Зокрема, про безпечні відстані між будинками і спорудами. Вони становлять, у залежності від ступеню вогнестійкості будівлі, від 6 до 15 метрів.

Наказом Державного департаменту ветеринарної медицини України від 14.02.2006  №100 затверджено «Ветеринарно-санітарні вимоги утримання птиці в особистих селянських господарствах», якими надано визначення, що дрібне господарство — господарство, у якому   утримується: дорослої птиці — до 100 голів (страусів — до 15 голів).

Встановлені державою відстані від людського житла,

на яких мають бути розташовані пташники, курники, свинарники

та інші будівлі, в яких утримується худоба

Примітка. Шириною санітарно­захисної зони слід вважати відстань між місцями виділення в атмосферу або ґрунт виробничих шкідливостей і житловою забудовою населеного пункту.

Усе вирішиться в суді?

Безумовно, зустрілися ми і з сусідкою Фещенків, і з посадовцями Кобеляцької міської ради.

Сусідка Наталія була не надто багатослівною. Вона просто відмовилася коментувати ситуацію.

У міській раді говорили. Але нічого особливо нового не розказали.

Заступник міського голови Сергій Омельченко підтвердив, що Віра Фещенко зверталася в міськраду. І до неї додому вже два рази виїжджали члени комісії, у тому числі і професійні землевпорядники та архітектори. Надавали Вірі Василівні і письмову відповідь.

За більш детальною інформацією Сергій Васильович порекомендував звернутися до начальник відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Олександра Постольника.

Той, у свою чергу, повідомив:

— Фактично, я можу лише повторити офіційну відповідь, надану жительці Кобеляк. Справа в тому, що зараз у міської ради немає функції контролю. Ця функція передана у відання ДІАМ, тобто державної інспекції архітектури та містобудування України. Саме ця інспекція здійснює контроль за будівництвом, будівельними роботами, видає дозволи та приймає споруди в експлуатацію. У Кобеляках представників цієї установи немає. Наскільки мені відомо, вони є лише в Києві.

Замість епілогу

Ну, що тут сказати? Інтуїція підказує, що закінчиться ця історія ще більшим скандалом.

Адже чиновники міської ради відсилають Віру Фещенко до ДІАМ. Між тим, у жінки є відповідь із цієї інспекції, котрою її фактично відсилають до міської ради.

Як у тому прислів’ї: «Іван киває на Петра, Петро киває на Івана».

Дійсно, поки що такі «кивки» проходять. І дійсно, у період війни в питаннях будівництва панує повний безлад. Але ж усе це колись закінчиться. Можливо, навіть до завершення війни.

А знаєте, хто може найбільше постраждати в момент, коли почнуть наводити порядок? Сусідка, яка збудувала пташник.

Адже птахи в госпбудівлі таки живуть. І сморід таки є. І поряд таки житлова забудова та навчальний заклад. І в разі чого, чиновники, як завжди, «відмажуться», а людина, яка спробувала чесно заробити, буде покарана.

Адже відомо, що «../незнання закону не звільняє від відповідальності».

... Але нехай ніхто не каже, що його не попереджали.

.... Скільки разів я вже попереджав...