Понтонний міст через Ворсклу в районі села Кунівка вже давно своє «відслужив». Але він і до сьогодні є зручною переправою для жителів кількох сіл Кобеляцької та Білицької громад.
Понтонну переправу через Ворсклу в Кунівці встановили ще за радянських часів. Як розповідають місцеві жителі, солдати, які встановлювали цей міст, говорили, що гарантійний термін його експлуатації становить 10 років. З того часу минули ще два десятиліття. Але понтонна переправа й зараз виконує свої функції. Щоправда, для цього її потрібно щороку ремонтувати. Днями був проведений черговий ремонт кунівського мосту.
Подробицями з реакцією поділився сухинівський староста Ігор Рябека. Він розповів:
— Тут потрібно відати належне настирливості місцевих жителів. Причому, настирливості в найкращих проявах. Люди не просто просять чи вимагають від влади дій. Вони й самі допомагають. От і в цьому випадку до мене, як до місцевого старости, неодноразово зверталися жителі Кунівки. Особливо активним був Сергій Фесенко. Йому щодня доводиться їздити через цей міст і він, як ніхто, добре знає його стан.
Під час обстеження споруди, за словами Рябеки, стало зрозуміла, що вона потребує термінового ремонту. Причому, роботи потрібно було проводити не лише на самому понтоні, який буквально «зламався» посередині, а й на березі. Через падіння рівня води, частина мосту «висіла» в повітрі, а його центр просів і через нього текла вода. Це створювало небезпеку для всіх, хто їхав чи йшов по ньому.
Перед початком ремонту міська влада узгодила свої дії з керівництвом Білицької громади. Адже міст перебуває на балансі в Біликах.
Голова Білицької селищної ради Микола Скрильник не лише підтримав на словах ініціативу кобелячан, а й виділив пожежний автомобіль для допомоги. Справа в тому, що за допомогою пожежної помпи довелося буквально «підмивати» берег Ворскли.
Під час ремонту також була задіяна техніка комунального підприємства «Водоканал Плюс» та агрофірми «Добробут». Те, що не могли зробити трактори, довершували руки згаданого Сергія Фесенка, Олександра Пронженка, Олександра Маньківського та Станіслава Гавриленка. Їм довелося попрацювати лопатами.
У кінці-кінців, міст вирівняли, береги почистили, зробили зручними під’їзди до споруди.
Так що, попри свій поважний вік, кунівський понтонний міст ще прослужить людям. Адже через нього пролягає найближчий маршрут із Кунівки до Комарівки. А без мосту людям доведеться долати зайвих три десятки кілометрів.
Розповідаючи про ремонт, Ігор Рябека підкреслив, що переправлятися через понтонний міст можна виключно на легкових автомобілях.
