Читайте також:
Хто ж розписував успінський собор у миргороді?
Краєзнавці, мистецтвознавці, художники, служителі церкви, працівники курорту та інші небайдужі миргородці час від часу публічно порушували це питання. Висловлювалися різні версії, здогадки, припущення. Дехто вважав, що розписи в соборі робили Віктор Васнєцов, Михайло Врубель, Олександр Мурашко або учні їхньої малярської школи. На думку художника В.І.Хитька, це була творча справа Івана Їжакевича. Деякі краєзнавці навіть називали ім’я Опанаса Сластьона.
Наші зацікавлені сучасники їздили до таких відомих київських дослідників-джерелознавців, як от Сергій Білокінь, щоби довідатися, в яких архівних фондах можна знайти розгадку розписів миргородського Успінського собору. Не день, не два працювала в київських архівах і авторка цих рядків. Проте загадка так і залишалася втаємниченою.
А підказка прийшла несподівано, причому її було знайдено не за тридев’ять земель, а в нашому таки Миргороді. Досліджувала я документи у відомчому архіві дочірнього комунального підприємства «Миргородтехінвентаризація». Гортаю інвентаризаційну справу Успінського собору. В інвентарному описові будівлі, зробленому 1959 року, на аркуші 44 мені раптом упадає в очі запис: «Художественную роспись производил Трофименко». І все – ні ініціалів, ні дати.
Хто ж цей художник? Логіка підказує, що розпис поважного храму в Миргороді навряд чи доручили б якомусь провінційному маляру, потрібен був майстер доброго рівня. На нашу думку, це міг бути Карпо Дем’янович Трохименко (1885 – 1979), талановитий український митець, знаний майстер історичного й батального малярства. Уродженець Київщини, він здобув добру освіту: навчався в Київській мистецькій школі, Московському училищі живопису, в 1910 – 1916 роках студіював у Петербурзькій академії мистецтв у відомого художника-баталіста Миколи Самокиша.
В 1928 – 1931 роках був секретарем Асоціації художників Червоної України, з 1933 року викладав у Київському художньому інституті, де завідував кафедрою композиції. 1944 року К.Трохименко став народним художником УРСР, 1969 року – лауреатом Державної премії УРСР ім. Т. Шевченка. Він автор численних жанрових картин, портретів, пейзажів, натюрмортів, акварельних етюдів.
А починав Трохименко, що цікаво, з розписів церков, зокрема, йому належить розпис церкви в Полтаві на Шведській могилі. По закінченні Петербурзької академії мистецтв він 1918 року працював у Києві в Комісії охорони пам’яток старовини і мистецтва. Саме тоді у справах служби й бував Карпо Дем’янович на Миргородщині, зустрічався в нашому місті з Опанасом Георгійовичем Сластьоном.
Як дослідив полтавський учений, доктор історичних наук О.О.Нестуля, К.Д.Трохименко опікувався долею Спасо-Преображенської церкви в селі Великих Сорочинцях, яка перебувала в загрозливому стані. Цілком можливо, що саме в той час київський художник Трохименко й зайнявся розписом Успінського собору в Миргороді. Ця тема, певна річ, потребує детальнішого вивчення. Потрібні відрядження до архівів, пошуки в бібліотеках і музейних фондах. Але, принаймні, певні орієнтири в дослідженні історії розписів нашого собору вже окреслюються.
Додати коментар
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
Вам необхідно зареєструватися, або увійти під своїм логіном
