Невгамовний кобеляцький пенсіонер ділиться роздумами і враженнями, що склалися в нього після звернення до місцевих поліцейських.
Важко уявити собі день без чергових скандальних новин за участю наших доблесних, з дозволу сказати, правоохоронців. Про щось дізнаюся із повідомлень в пресі, а дещо відчув, як кажуть, на власній шкурі.
Нинішнє дітище Авакова не втомлюється дивувати своїми здібностями та звичками.
Днями мешканці Полтавщини, у тому числі і ми із вами, спостерігали за кримінально-алкогольною епопеєю за участю одного високопоставленого полтавського полісмена.
Полісмен разом із своїми співпляшниками, котрі, судячи з інформповідомлень, мали проблеми із законом, випивали в одному із полтавських кафе. І гуртом прибили хлопця, який, разом із своєю дівчиною, посміли відпочивати поряд.
Це ж добре, що дівчина знімала все згадане неподобство на відео і виклала це в Інтернет. Нібито навіть відреагували на скандал. У Інтернеті показали затримання мента та його співпляшників-бандитів. Але ж це зовсім не означає, що їх покарають. Згадаймо про інше резонансне повідомлення про прокурора-педофіла із Черкаської області. Він, наскільки мені відомо, і до сьогодні знаходиться на свободі.
Чому так? А тому що їм, ментам і прокурорам, усе дозволено. Їх навіть на війну не посилають.
Тут одразу згадую не менш скандальне і неоднозначне інтерв’ю Клименка, керівника нинішніх ментів, ой, вибачте, поліцейських. За його словами, вони не навчені сидіти в окопах, їх головним завданням є боротьба із злочинністю в містах і селах. Ну, це, як колишня «беркутня» із протестувальниками на Майдані боролася.
Тобто, по логіці міністра, вже в чистому полі, за межами міста чи села, доганяти і затримувати злочинця поліцейські вже не будуть?
А ще міністр Клименко повідав, що поліцейські, виявляється, вміють користуватися лише своєю табельною зброєю. А там із кулеметами, гранатометами чи більш важкою зброєю вони управлятися не вміють.
Але ж тоді виникають інші запитання. Адже поліцейські мають навики користування хоча б пістолетами і автоматами. А хлопці із забитого села, які навіть у армії не служили? Вони ж в руках ніякої іншої зброї, окрім вил та сокири, взагалі не тримали. У них грошей навіть на мисливську рушницю немає. Але ж їх у армію беруть і на фронт посилають. Якось воно нечесно виходить.
Для кого придумали закон про «три гілляки»?
От зараз багато обговорюють горезвісний закон «про три гілляки». Це той, що передбачає кримінальну відповідальність за збереження дров без документів. Народ ремствує, що той закон направлений проти простих чесних трудяг. Так воно і є.
Але ж є нюанс. Забуває той народ про те, що той закон по суті дає необмежене поле для діяльності різних служителів закону.
Поліцейські по хатках ходитимуть, дрова в селян рахуватимуть, прокурори справи «шитимуть», судді вироки оголошуватимуть. І всі будуть при роботі і чималій зарплаті. І в армію їх не заберуть, потрібно ж комусь селян за в’язанку хмизу затримувати, протоколювати і в тюрму саджати.
Тут роботи — непочатий край. Можна по черзі і чоловіків, і жінок у буцегарню запроторювати. Адже ні в кого із селян немає путньої довідки про смерть абрикоси чи яблуні. Ну не дають в Україні таких довідок. От всі дрова і не матимуть документів.
Так що закон той дуже й дуже потрібен. Він частині народу роботу і бронь від армії дає. Поліцейські, вони ж теж народ, чи не так?
Як і 50 років тому
Та не буду обмежуватися лише висновками, зробленими на основі інформації, взятої з мережі Інтернет. Інтернет, воно то добре, але ж там, окрім правдивої інформації, і небилиць та вигадок вистачає.
Розповім і про історію, учасником якої був особисто. Вона, та історія, в черговий раз засвідчує «ефективність» роботи наших полісменів.
Кілька місяців тому звернувся я до них із заявою. Наївно думав, що за допомогою блюстителів правопорядку зможу притягти до відповідальності безсовісного підрядника, який мені вдома ремонт робив.
І от через 47 днів отримав я відповідь, підписану начальником кобеляцького відділення поліції Олексієм Шулікою. Чиновник відповідає:
«Ваше звернення з приводу конфлікту із громадянином Вовк, щодо неякісного проведення ремонтних робіт керівництвом ВнП №2 уважно розглянуте. Проведена повна і всебічна перевірка. Під час перевірки проведені всі можливі, передбачені законодавством, заходи. У разі Вашої незгоди з результатами перевірки, прийняте працівниками поліції рішення можете оскаржити в органах прокурату чи суді».
Яке було рішення, який його зміст? Як покарали будівельника-шахрая? Я так і не зрозумів.
Був ще дзвінок до мене із номера (067)798-90-7... Одну цифру спеціально не додаю. Під час телефонної розмови чоловік, який так і не представився, не назвав ні свого звання в поліції, ні посади, розказав:
— Я поговорив із Вовком. Він мені сказав, що все зробив, як треба. Оскільки Ви, як так думаю, по судах ходити не будете, то моя вам порада — заплатити хлопцям і нехай перероблять ремонт.
Далі — гудки в слухавці.
Отак от. Очікував одного, а отримав інше. Пораду отримав. Спасибі, хоч безкоштовну.
А одна людина, яка працювала у виконавчій службі, в приватній розмові відверто мені сказала:
— Та якби я могла розказати всю правду про роботу наших поліцейських, то у вас би волосся й на підошвах дибки стало.
І ви знаєте, я цій людині вірю. Бо на власній шкурі відчув «ефективність» роботи поліції. У мене, приміром, після проведених ними перевірок по моїй заяві та відповіді на моє звернення виникають серйозні сумніви в достатньому рівні їх професійності.
І дуже хочеться після цього, щоб всі поліцейські пройшли переатестацію за участі представників громадськості. А там би й вирішили, кому продовжити роботу в Кобеляцькому ВнП № 2, а кого б і на війну послати.
...Ми із дружиною кожного тижня купляємо нарізний батон кохнівського хлібзаводу. А там на упаковці написано «Як і 50 років тому».
Ну, щодо якості батону, то істинність такої реклами ще можна піддати сумніву.
А ось, якби такий напис з’явився на вході в місцеве відділення, то він би відповідав реальності.
Майже півстоліття минуло, купа реформ пройшли, а менти як були ментами, так ними і залишилися.
