Невгамовний пенсіонер Грицько задумався над тим чи українська влада знущається над ним, чи шукає спосіб зробити безсмертним.
Що не день, то новини з Ради. Із тієї самої Ради, що ніяк не може дати ні собі, ні Україні ради.
Вона, та рада, все силкується максимально швидко наблизити наше із вами життя до високих європейських стандартів. І потрібно відзначити, дещо їй в цьому сенсі таки вдається. Щоправда, у основному — в розрізі європейських цін і тарифів. Тут ми, як мені здається, по певних позиціях вже випередили європейців.
От, скажімо, якщо зайти в продовольчий магазин, то, глянувши на цінники, миттєво відчуваєш себе якимось німцем чи французом. І мимоволі шукаєш етикетку з ціною на кожному помідорі чи картоплині. Адже кілограм собі вже не дозволиш. Українська пенсія, чомусь, відстає від європейських цінників.
А в аптеці вже можна запроваджувати посекундну тарифікацію, як в операторів мобільного зв’язку. Побув 5 хвилин — сотня, затримався на двадцять — п’ятсот гривень. Саме із такою швидкістю там втрачаються гроші.
Хоча є в Україні громадяни, які, на відміну від таких, як я, недолугих пенсіонерів, можуть собі дозволити і годинне перебування в аптеці, і з десяток кілограмів картоплі разом з ананасами. Ба, вони навіть яйця можуть собі дозволити купляти.
Ці громадяни — це ті, для кого й створена українська держава. Це всілякі чиновники, судді, прокурори, поліцейські. Для них ота рада передбачила підвищення зарплати. Декому з них уже сотні тисяч гривень на місяць не вистачає, потрібно дати півтори, а то й дві сотні. Тисяч звичайно. І дають же. І 500 тисяч зарплати в місяць дають.
Ну а таким, як я... Страшно й подумати, що буде, коли ще й на енергоносії тарифи піднімуть.
Хоча... Хоча, можливо, то наша, нами вибрана рада впроваджує в життя дуже сміливий і дуже таємний науковий проект. «Вічне життя» називається.
Посудіть самі. От, обкладуть вони новими податками усіх без винятку підприємців, у тому числі і тих, хто надає ритуальні послуги. Бізнесмени, в свою чергу, закладуть нові податки в ціни на свої товари і послуги. І... І в результаті, мені доведеться жити вічно. Адже отих двох «поховальних» пенсій на саме поховання вже не вистачить.
Ну як вам така версія?
Ура! Мене прирівняли до Ахметова!
Ну не можу ж я подумати, що в отій раді сидять одні бевзі та недоумки, які не думають про свій народ.
Не можу ж я уявити, що в Україні, житниці Європи, не вистачає кормів для курей і смальцю в головах чиновників, щоб не допустити космічних цін на звичайні яйця.
Тим більше, що бачу, як мене урівнюють в правах і можливостях не аби з ким, а із самим Ахметовим, Порошенком та з іншими мільярдерами. Усі ж ми разом отримали право на «вовину тисячу».
І я, і Петро, і Ринат — ми стали рівними. І вони, і я можемо, нічого не роблячи, аж цілу тисячу гривень отримати.
Воно то, по ідеї можна було б дати оті 30 мільярдів, розділених по тисячі, дійсно тим, кому ці гроші зайвими не будуть. Читай — тим, хто давно живе за межею бідності. Тоді б тим людям можливо б і по тисячі кожного місця доплачували б. Але тоді б наша рада не була б радою. Так вони могли б і не вигадувати, як мобілізувати вісімнадцятирічних хлопчаків. У них у ТЦК, МВС, ДБР, СБУ, прокуратурі є не менше мільйона підготовлених бійців, які присягу складали. І можна було б без надзусиль мільйонну армію сформувати. Її навіть озброювати не потрібно. Кожен із тих «бійців», думаю, може собі якщо не танк, то суперсучасну стрілецьку зброю і «натовську» амуніцію купити.
...Але ж тоді б наша рада, не була такою нашою. Самі ж вибрали.
