Ще не встигли земляки забути про всі «принади» спеки минулого року, як метеорологи почали говорити, що згадана аномалія може повторитися. У всякому випадку, два перших зимових місяці видалися аж занадто теплими.
Таке явище, як глобальне потепління, впливає на все від урожаю до самопочуття людей. І вже не видається зовсім фантастичним прогноз про те, що через кілька десятиліть в Україні вирощуватимуть банани. А такі традиційні овочі, як капуста і картопля стануть дефіцитом.
Так, уже зараз, на початку лютого 2025 року, цінники на вітчизняну капусту стрімко ростуть і наближаються до ціни на еквадорські банани. Так, капуста коштує вже 43–45 гривень за кілограм, банани — 60.
Днями Віра Балабух, відомий в Україні метеоролог, розповіла, що можна очікувати від погоди в Україні у найближчі місяці. Цей матеріал був опублікований на сайті Главком. Подаємо його із деякими скороченнями.
Воєнні дії призводять до зростання спеки
- Проведені міністерством довкілля дослідження показують, що внаслідок війни викиди парникових газів дійсно збільшуються. За два роки повномасштабної війни росії атмосфера додатково отримала 180 млн. тонн вуглецю. Такий об’єм викидів Мальта продукує за 80 років! Отак і посилюється парниковий ефект.
- Наслідки цього відчуваються лише в Україні чи й далеко за її межами?
- Звичайно, адже мова йде про гази. Існує таке явище, як дифузія: гази перемішуються в атмосфері, проникають у верхні шари атмосфери і залишаються там, а отже, визначають метеорологічні процеси на всій планеті. Для повітря не існує кордонів, і клімат на Землі «спільний» для всіх, хоча, звісно, фізико-географічні особливості регіонів впливають на те, яким клімат буде в тій чи іншій точці світової мапи.
- Тривалість зими скорочується тільки через парникові гази?
- Ні. Свою роль відіграє і циркуляція повітря, а також астрономічні чинники. Наприклад, зараз ми перебуваємо на піку сонячної активності…
- Але людина своєю господарською діяльністю ніяк не впливає на сонячну активність?
- Ніяк.
- Натомість сонячна активність впливає на погоду на Землі?
- Так. Бо не тільки антропогенні чинники та руйнівна дія парникових газів відіграють тут роль. У роки сонячної активності температура повітря на Землі завжди дещо вища. А от вам іще один фактор — дрейф материків. Для нинішнього часу він неактуальний, але колись також визначав погоду. Не забуваймо і про вулканічну діяльність — колись вона була дуже інтенсивною, і наша планета була такою собі вогняною кулею. А були й льодовикові періоди… Але все це разом узяте підпадає під визначення природних чинників — як астрономічних, так і геофізичних.
Та проблема нашого часу полягає в тому, що, по-перше, до впливу на зміну погоди активно підключилася людина, а, по-друге, ці самі зміни, викликані антропогенним фактором, відбуваються надто швидко. Якщо раніше суттєві зміни клімату відбувались упродовж тисячоліть, то зараз достатньо одного покоління, аби вони стали відчутними. Ми (ті, хто живе зараз) можемо засвідчити, що нинішня зима вже не така, як була 20 чи 30 років тому. І саме через людську діяльність. Адже природні чинники змінюють температуру в межах однієї десятої градуса, тоді як антропогенний чинник провокує зміну температури повітря на півтора градуси, тобто на порядок більше.
«Позитивні наслідки є. Збільшення концентрації вуглекислого газу посилює процеси фотосинтезу»
- Припустимо, людина від завтра почне господарювати по-іншому і не завдаватиме такої шкоди довкіллю. Цим ми лише зафіксуємо статус кво — яким він є на початок 2025 року, чи зможемо повернутися до клімату, який був, скажімо, у 1980–1990‑х роках?
- Раніше ми думали, що зможемо «відкотити» ситуацію назад. Але епідемія ковіду, коли цілий ряд підприємств — у тому ж таки Китаї — простоював і викиди парникових газів не відбувалися, показала, що ситуація на краще не змінюється. Тобто зараз максимум, що ми можемо зробити, це зафіксувати статус кво. Повернути метеорологічну історію навспак людство вже не зможе.
- Чому?
- Тому що 95% від усієї енергії, яку отримує наша планета, поглинаються океанами. Зараз океани прогріті на товщину два кілометри і більше (для розуміння проблеми: середня глибина Світового океану становить 3790 м — «Главком»). У 2024 році в Світовому океані (поверхня Землі, вкрита водою — «Главком») накопичилося в 140 разів більше тепла, ніж упродовж 2023 року виробила вся енергетична мережа планети. Це колосальні запаси тепла. Це гігантський чайник, під яким ми можемо вимкнути вогонь, але охолоне він не відразу.
І навіть якщо ми зараз перестанемо терзати атмосферу парниковими газами, знадобиться дуже багато часу, аби температура повітря повернулася до попередніх показників. Ми швидко її нагріли, а от охолоджуватися вона буде, на жаль, довго. Це дуже інерційні процеси. Але це не означає, що ми не повинні нічого робити. Якщо ми і далі нагріватимемо планету, вона просто зникне…
Але, не дивлячись ні на що, я скажу вам одну парадоксальну річ: зміни клімату — це не лише негативні виклики, це ще й нові можливості, які перед нами відкриваються.
- Наприклад?
- По-перше, аномально теплі зими означають значно менше витрачених на опалення ресурсів, а отже, ми економимо електроенергію, а для України в умовах війни і ударів ворога по нашій інфраструктурі — це просто подарунок.
По-друге, за відсутності снігопадів менше руйнуються дороги та транспорт.
По-третє, при такій теплій погоді, як зараз, можна займатися будівництвом або іншими видами господарської активності, яку зима традиційно ставила на паузу. Зокрема, збільшення вегетативного періоду в рослин дає можливість в Україні вирощувати третій урожай. У нас відбувається зміна кліматичних зон, і те, що ми раніше вирощували на півдні, тепер можна вирощувати і на півночі — зокрема, кукурудзу та соняшник.
Деякі вчені називають зараз наше Полісся «новим олійно-зерновим поясом України», бо там тепер вже достатньо тепла, але також є і волога, тоді як на півдні вологи вже бракує.
Але ви здивуєтеся, якщо я скажу, що позитивні наслідки є й від збільшення концентрації парникових газів, а конкретніше — від збільшення концентрації вуглекислого газу, і це вже по-четверте. Бо вуглекислий газ посилює процеси фотосинтезу, і рослини накопичують більше зеленої маси. Ви не звертали, наприклад, уваги на те, що листя в звичних нам рослин стало більшим, а трава — вищою?
Але є один нюанс, якого я побіжно торкнулася вище. Одного тепла недостатньо для того, щоб виростити певні культури. Потрібна іще й волога. А в нас поступово створюється дефіцит вологи, бо снігу нема, а посухи стають все частішим явищем. Минулого року ми мали досить посушливий період, що впливає на урожайність, а зрештою і на продовольчу безпеку.
- Чим ми можемо компенсувати дефіцит опадів?
- Крапельним зрошенням, певна річ. У цьому відношенні нам є, чому повчитися в Ізраїлю. Ізраїль — це взагалі пустеля, але при цьому країна стала одним з ключових виробників овочів у світі. Що заважає Україні використовувати відповідні технології? Тим паче, що в нас із кліматом не все так печально, як у Ізраїлі. Є й інший шлях — це селекція рослин, тобто культивування таких гібридів, які здатні витримати умови засушливого клімату. Плюс економія води, її перерозподіл. Для боротьби з посухою існує чимало методів, і всі вони нам доступні.
Так працює зрошувальна система, яка компенсує нестачу вологи. Проблема лише в тому, що й води в Україні стає менше — дається взнаки пересихання річок
«Потепління відкриває вікно можливостей: можна вирощувати третій урожай та висаджувати субтропічні культури»
- Ви сказали, що Україні тепер доступний третій урожай. Наші аграрії висівають ярові та озимі культури. Ярові — навесні, озимі — восени. А куди вписати і які культури, аби ще мати й третій урожай?
- Озимі зараз дуже швидко дозрівають, у деяких регіонах — на місяць раніше, ніж зазвичай. От після їх збирання і можна було б засівати третій урожай. Дехто з фермерів уже так і робить, висаджуючи гречку. Якщо її посадити в червні, після збору перших озимих, то на жовтень вона поспіє, оскільки вересень фактично став ще одним літнім місяцем.
- А що із картоплею? Ціни на неї ростуть, прогнозується зниження виробництва картоплі по всій Європі. Чи не означає це, що картопля через потепління під загрозою?
- На жаль, так. На картоплю підвищення температури повітря впливає дуже сильно. У червні, коли картопля починає нарощувати масу, температура ґрунту повинна бути не надто високою, бо картопля просто «спечеться», тобто почне гнити. На українському півдні для вирощування картоплі вже зараз склалися несприятливі умови. Потрібно або змінювати терміни посадки, або технології вирощування. І така ситуація з картоплею скрізь, не тільки в Україні — тут уже повинні працювати агрономи і думати про те, як отримати сталий урожай цієї культури.
- Що ми можемо іще втратити, крім картоплі?
- Огірки та капусту. Вони потребують багато вологи, і виростити їх у відкритому ґрунті стає проблематично. Треба застосовувати певні технології, наприклад, згадане вище крапельне зрошення або сітки для затінення. Робити так, як колись наші бабусі (посіяти огірки навесні і нічого більше не робити, хіба що інколи поливати, якщо довго нема дощу), вже не вийде.
- Ваш прогноз на літо 2025 року: воно буде ще більш спекотним, ніж попередні?
- Про це ще зарано судити. Пожежна небезпека — так, може бути вищою. І навесні, і влітку. Бо вже зараз є певні передумови для утворення пожежонебезпечного періоду.
