«Провулок Постишева зникне… разом із жителями»

Так продовжили назву газетної публікації «Провулок Постишева зникне» мешканці означеного провулка.
Матеріал вийшов у «КП» № 15 (252) від 8 квітня 2010 р., у ньому йшлося про те, що до комісії з найменування міських об’єктів звернулися представники Спілки інтелігенції Кременчука та ГО «Товариство української мови» з вимогою змінити назву провулка, який носить ім’я ініціатора репресій в Україні у 1932-1937 рр. – Павла Постишева. Віце-мер Василь Хоменко доручив УЖКГ упродовж місяця підрахувати можливі витрати, пов’язані з перейменуванням. Розгляд цього питання перенесли на 15 травня, маючи намір звернутися до депутатів міської ради.
— Ми нікого не просили, щоб провулок носив ім’я Постишева. Але… Скільки разів буде змінюватися назва нашого багатостраждального провулка? Був він й ім. В. Гризодубової, і Сосновим, тепер Постишева.
А власне провулка практично немає, є велика транспортна дорога, яка ніби продовжує вул. Московську, – пише до редакції пенсіонерка, мешканка провулка Лідія Пустовіт. – А наразі справа полягає ще й у тому, що в газеті розміщено маленький коментар про те, що переоформлення документів доведеться здійснювати за власний рахунок. У провулку 27 будинків. Лише 4-5 садиб зможуть оплатити переоформлення всіх документів, бо ці мешканці працюють. Більшість населення – пенсіонери. Більшість з них не хочуть змінювати назву лише тому, що тільки-но завершили приватизацію земельних ділянок, яка коштувала і грошей, і здоров’я, а тепер починай спочатку ходити в різні установи. Є зовсім самотні, які втратили чоловіків, немає і дітей, деякі – інваліди. Пенсії бюджетників, частина йде на комунальні послуги, частина – на ліки. Якщо ще платити і за нові документи, то треба або зникнути, або жити нелегалом в Україні зі старим паспортом і будинковими книгами.
…Коли ви вже згадали про забруднений провулок, то знайте – вини жителів тут мало. Хто може – підтримує хоч якийсь порядок поблизу своєї садиби. Але ж кожен, хто проїде або пройде, вважає своїм обов’язком щось кинути. Свідомість людей можна змінити лише штрафами. Якби встановили відеоспостереження, то міський бюджет непогано б наповнювався.
А самі жителі завдяки панам, котрі спланували нам таку страшну дорогу під вікнами, не знають уже, від чого відбиватися в першу чергу. За законом, може, й вірно зводити дорогу у 20-ти метрах від будинку. Але у тих законах не передбачалося, що, окрім легкових, тут будуть їздити 10-тонні і більше вантажівки. Вібрація така, немов танки йдуть. Ліжка підскакують, скло у вікнах і лутки тріскаються, стіни хитаються. Ні сил, ні грошей пенсіонери не мають, щоб впоратися з цим лихом. А солярка і гази такі летять у двори, що дихати неможливо.
На завершення скажу: ми, пенсіонери, нікого ні в чому не звинувачуємо. Лише пропонуємо спланувати все так, щоб обійшлося без витрат.

Логін:
Пароль:
запам'ятати