Мода на дорогі моторні човни досі утримується, навіть незважаючи на кризу. Торік води Дніпра борознили шикарні новенькі плавзасоби вартістю з добрячу іномарку. Цього року, за всіма прогнозами, їх лише побільшає. Держфлотінспекція нагадує, кожен щойно придбаний човен у 10-денний термін підлягає державній реєстрації. Штраф за виявлений незареєстрований човен – 850 грн.
Перед тим, як вийти у плавання, кожен судновласник має перевірити наявність у бардачку суднового білета, права на керування видом маломірного судна, посвідчення про придатність судна та проходження техогляду.
За словами старшого інспектора реєстру судноплавства України Юрія Кравченка, цього року відповідні служби приділятимуть особливу увагу безпеці водія та пасажирів плавзасобів. Так, з човнової станції можуть заборонити вихід човнам, на яких не буде рятівного круга, аптечки, свистка, прапорців, весел та рятувальних жилетів, відповідно до кількості людей на борту.
Наразі ж тривають огляди човнових станцій. Тим з них, які не будуть прийняті в експлуатацію комісією у складі представників прокуратури, водної міліції, МНС та Держфлотінспекції, з 1 травня працювати заборонять. Як зазначає начальник інспекції судноплавства портового нагляду Середньодніпровського представництва Держфлотінспекції України Валентин Рубан, для однієї човнової станції прийняття в експлуатацію коштуватиме 1,5 тис. грн.
Водна міліція полює на браконьєрів
У рамках Всеукраїнської операції «Нерест-2010» інспектори водної міліції проводять щоденні рейди акваторії Дніпра. Наразі виявлено 20 фактів браконьєрства. За всіма порушені кримінальні справи.
— Всі ці човни виходять з човнових станцій. Коли стоїть човен «Южанка», а на ньому – 90-й двигун, то ви ж розумієте, чим він займається, – звертається до керівників човнових станцій заступник начальника міліції в річпорту «Кременчук» Олег Понурко. Він попросив співпрацювати з міліцією і надавати детальну інформацію про підозрілі човни.
Наразі у Кременчуці 12 човнових станцій, 2 – у Комсомольську. Найбільша кількість власників човнів також у Кременчуці: приблизно 2,5 тис. осіб.
Рай – поряд
Дика незаймана природа у Кременчуцьких плавнях – справжній рай для туристів. Але доступний він лише тим, хто має власний плавзасіб.
Кілька років тому, коли в Україні почали активно розвивати зелений туризм, кременчуцька мерія покладала чималі сподівання на регіональний ландшафтний парк «Кременчуцькі плавні» – мальовничий куточок природи, що зберігся майже у первісній красі. Однак місцеві турагенції, спочатку виявивши неабиякий інтерес до організації екскурсій та відпочинку на островах, згодом відмовилися від цієї ідеї, – зазначає начальник управління культури та туризму Володимир Кондрашов. Агенції, що претендували на плавні, мали виконати близько десятка вимог – розробити маршрути, отримати низку дозволів від контролюючих інстанцій, організувати водні перевезення, відповідати за чистоту і порядок, проте водночас не мали права зводити на островах капітальні споруди. Отже, перспектива була неприваблива і затратна.
Найближчими роками туристичний бізнес у Кременчуцьких плавнях навряд чи набуде розвитку, – вважає Володимир Кондрашов. Хіба що з’явиться солідний інвестор. Щодо екскурсійних маршрутів плавнями, то свого часу фахівцями міського відділу екології було розроблено й випробувано кілька таких турів.
— Дуже цікавий маршрут, наприклад, островом Стрілечий. Проходячи острів уздовж, доводиться долати справжню смугу перешкод, туристи відкривають для себе дикі острівні джунглі, – розповідає завідувач міського відділу екології Геннадій Демьохін.
Охочих до відпочинку на островах завжди було чимало. Особлива каста відпочивальників виїжджає на острови на все літо. Облаштовують місце ночівлі, розбивають намети і навіть висаджують невеличкий городик. Ще 10 років тому між річковим вокзалом та о. Зелений влітку регулярно курсував катер. Сьогодні, на жаль, дістатися до екологічно чистої зони можуть лише одиниці.
