Група шахраїв із Кременчука, відбирала комунальне житло в тих, хто очікував його десятиліттями

У Кременчуці вибухнув скандал, у центрі якого виявилися приватний нотаріус і кілька людей з різних управлінських структур, що відають житлово-комунальною сферою. Правоохоронцям стало відомо про те, що ця група протягом чотирьох років, починаючи з 2003 року, крала квартири, що пустують, в... міськвиконкомі. Відповідно до наявної інформації, шахраї встигли переоформити на себе та на підставних осіб, а потім продати за ринковими цінами понад тридцять (!) квартир. Це житло було нахабним чином віднято в соціально незахищених громадян, котрі очікують його десятиліттями...

«Іноді Гапченко підписував документи купівлі-продажу квартир без участі другої сторони, «не помічав», що одне й те ж саме житло обмінювалося кілька разів»
По цій кримінальній справі затримано шість чоловік, троє з них, у тому числі й сумнозвісний у Кременчуці приватний нотаріус із п'ятнадцятирічним стажем Микола Гапченко (прізвище змінене. — Авт.) перебувають у Полтавському слідчому ізоляторі. Затримання ще двох-трьох чоловік — справа часу. Отож, номінальна вартість арештованого майна, що належить цим декільком шахраям, становить ні багато, ні мало — понад 1 мільйон гривень! І треба розуміти, що це далеко не все. Більше всіх на продажі крадених квартир розбагатів саме Микола Гапченко, без якого не могла б відбутися ця великомасштабна афера. Адже він завіряв своєю печаткою липові документи, іноді навіть без присутності другої сторони. Нотаріус жив на широку ногу — їздив на престижному джипі, ціна якого сягає 100 тисяч доларів, мав великий заміський будинок і простору квартиру в центрі Кременчука.
— Затриманий добре вмів ховати кінці у воду й спочатку заперечував всі пред'явлені йому обвинувачення, — говорить заступник начальника управління по боротьбі з організованою злочинністю Полтавського ГУ МВС України в Полтавській області Геннадій Бендрик. — Складність же розкриття даного злочину полягала в тому, що взяті окремо всі документи, на перший погляд, були виконані бездоганно, підробки й нестиковки можна було виявити, тільки звіривши кілька паперів з різних інстанцій разом. Або їхній зміст не відповідав дійсності, або ж документи були цілковитою фальшивкою.
— І що ж цікавого було виявлено?
— Наприклад, те, що одна й та ж людина використовувала своє право на безкоштовну приватизацію житла двічі, хоча, як відомо, воно надається лише раз. Одне й те ж саме житло обмінювалося кілька разів. Мало того, що провадився фіктивний обмін квартир, так у документах вказувалися ще й неіснуючі номери будинків, у яких нібито знаходилися ці самі квартири.
— Геннадію Івановичу, розкажіть, який вигляд мали схеми махінацій?
— Ріелтори (до речі, вони працювали без ліцензій, їх було двоє) підшукували тимчасово бездоглядні службові квартири, в основному дво- і трикімнатні. Відомо, що іноді інформацію про них вони одержували в жеківських працівників за надання певних послуг. Хоча люди, які займалися угодами з нерухомості, і так зазвичай знали адреси комунальних будинків. Залишалося довідатися тільки прізвища наймачів і де вони перебувають на даний момент. Як правило, міське квартирне управління бронювало таке житло для тих, хто, відпрацювавши певний час за контрактом на якому-небудь підприємстві, їхав на заробітки до інших країн. Найчастіше в Україну ці люди вже не поверталися й про своє службове житло забували. Проте зацікавлені особи (ми їх зараз установлюємо) вчасно оплачували комунальні послуги ...
— Як я розумію, сам злочин був породжений порушенням норм житлового законодавства. Замість того, щоб звільнені комунальні квартири надавати черговикам, їх віддавали групі зловмисників...
— Поки що триває слідство, і багато чого ще треба довести. Хоча сам по собі факт очевидний.

«Група змовників мала високих покровителів у дозвільній і виконавчій владі міста»
— Отже, що відбувалося після того, коли зловмисники виявляли порожню квартиру?
— Для того, щоб приватизувати її, у ній потрібно було, насамперед, прописатися, — пояснює старший слідчий з особливо важливих справ обласного УБОЗ Олександр Хвостенко. — Зловмисники використовували для цього підставних осіб, яким колишні наймачі (їхні прізвища вони дізнавалися або в жеках, або в міському квартирному управлінні) нібито довіряли вести справи від їхнього імені. Підставні особи добивалися якимось чином продовження у квартирному управлінні броні на комунальне житло, і далі робили з ним усе, що їм було вигідно. Кінцевою метою всіх цих хитромудрих схем був продаж квартир за ринковими цінами.
— І яким же чином махінаторам вдавалося прописувати своїх людей у чужих квартирах?
— На підставі обмінних ордерів, які вони могли одержати в одному з комунальному підприємств міста. Хоча видача ордерів — це винятково прерогатива міськ-виконкому, — відповідає заступник начальника Кременчуцького відділу по боротьбі з організованою злочинністю Андрій Мудрий. — Знайомі й близькі аферистів нібито робили обмін свого житла — існуючого або навіть неіснуючого — на те, що цікавило зловмисників. А, прописуючись у чужій квартирі, уже без особливих проблем приватизували її. Договори купівлі-продажу оформлялися, звичайно ж, у одного й того ж нотаріуса, Миколи Гапченка.
Для того, щоб стати власником будь-якої квартири, говорить Андрій Мудрий, потрібно послідовно пройти п'ять етапів зі збору необхідних пакетів документів. І на кожному з них група змовників мала пособників, у тому числі зі структур дозвільної й виконавчої влади, які за певну плату допомагали їм. Наприклад, свідоцтво про приватизацію житла БТІ видає на підставі погашеного чека Ощадбанку. Однак компанія на чолі з Гапченком умудрялася одержувати такі довідки й без нього. А повторні видачі чеків на безкоштовну приватизацію пояснюються деякими перекручуваннями в написанні прізвища, імені та по батькові підставних осіб, які вносилися до єдиного реєстру. Хто їх вносив? Звісно, ті, хто мав доступ до банківської бази даних. До речі, тільки за один цей злочин законодавством передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років.
Убозівцям відомо й про те, що від «мисливців» на житло постраждали й кременчужани, котрі зловживають алкоголем, а також престарілі та інваліди, які потребують постійного догляду. Однак довести фіктивність угод у таких випадках досить складно — як правило, ці люди за незначну винагороду добровільно підписували необхідні для купівлі-продажу квартири документи. В опрацюванні правоохоронців перебувають також кілька випадків примусового переселення соціально незахищених громадян із кращих умов у гірші.
Сума справжніх доходів членів формування Гапченка навряд чи буде підрахована. В будь-якому випадку, це величезні гроші. Але постраждала сторона — Кременчуцький міськвиконком – поки що не заявила про свої матеріальні збитки.
Чи є люди, котрі придбали в результаті таких махінацій житло, сумлінними покупцями, буде вирішувати суд.
Проти затриманих порушена кримінальна справа за шахрайство, що кваліфікується як особливо тяжкий злочин і карається позбавленням волі на строк до дванадцяти років.

Логін:
Пароль:
запам'ятати