Опішне за писемними джерелами уперше згадується в ХІІ столітті. Упродовж трьох останніх тисячоліть на території поселення інтенсивно розвивалося гончарство. Наприкінці ХІХ — на початку ХХ століття в містечку працювали близько 1000 гончарів, продукція яких розходилася як по навколишніх селах, так і далеко від Полтавщини.
11 березня 1986 року було засновано Музей Гончарства. На сьогодні музей-заповідник — єдиний у світовій науковій практиці музеологічний заклад, у структурі якого було створено академічну науково-дослідну установу — Інститут керамології — відділення Інституту народознавства НАН України. Також Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному включає в свою експозицію меморіальні садиби гончарки Олександри Селюченко та родини Пошивайлів. А в Мистецькій галереї Центру розвитку духовної культури постійно діють керамологічні виставки. Щоб оглянути перелічені експозиції дешевше, варто придбати єдиний квиток на відвідування музею-заповідника та садиб.
Враження від екскурсії просто захоплюючі: власноруч глиняну мисочку зробила, свистунець на вході отримала, екскурсію цікаву послухала, дізналася чому слід вживати «Опішне» замість «Опішня», бажання під аркою загадала, побачила неймовірну кількість різних гончарних виробів із усієї України. Є тут і посуд, і скульптури, дитяча іграшка, і предмети побуту. Всього експонатів зберігається в музеї вже близько 40000. І з кожним роком ці запаси поповнюються.
Також працівники музею запросили нас на ІІ тиждень Національного гончарного здвиження в Опішному «Здвиг-2010», який проходитиме в кінці червня. Обов’язково приїду туди вже з батьками, адже цей музей вартий того, щоб відвідати його ще раз.
Музей в Опішному працює щодня, окрім понеділка, з 8-00 до 16-00. Більше інформації на сайті: www.opishne-museum.narod.ru.
