Це — Євген Браславський. Євгену Романовичу 76 років. Він ходить танцювати у міський будинок культури вже років 10, є активним учасником «Ретро–клубу» від самого його створення.
— Рух — це життя, — говорить він, — як мені не важко, я однак танцюю, хоч і ноги болять, бо були прострелені під час війни, на фронті.
... Полтавець Євген Браславський потрапив на фронт 10-річним хлопчиком. Коли розпочалася Велика Вітчизняна війна, разом із мамою Женя евакуювався в Саратов. Коли вони поверталися з евакуації після визволення Полтави, хлопчик відстав від поїзда: на одному з перонів вийшов набрати води у чайник, поїзд несподівано рушив, мама залишилася у вагоні...
— Я набрав води, повернувся, дивлюся — а поїзда немає, — згадує Євген Романович.
Женю підібрали тоді радянські військові, які їхали на фронт. Так він опинився в санітарних військах, під Сталінградом, став сином полку.
— Ми підбирали поранених на полі бою, — розповідає він.
Можна уявити, як десятирічне хлоп’я намагалося допомагати санітарам... Разом із своїм полком Женя Браславський дійшов до Австрії, був контужений, поранений, потрапив у госпіталь, а потім той госпіталь перебрався у Полтаву... Тут син полку знайшов свою маму. Як бачимо, історія мала щасливий кінець.
«РЕТРО-КЛУБ» ЗАПРОШУЄ НА ВАЛЬС
Євген Браславський танцює в «Ретро-1». «Ретро-клуб» створив свого часу при Полтавському міському будинку культури майстер спорту по танцях Володимир Флока. Певний час він керував ним, а потім організував нову групу під назвою «Гран-сеньйор» і став учити леді і джентльменів поважного віку вже більш складним, спортивним танцям, де передбачається значніше навантаження. А групою «Ретро-1» стала опікуватися його наступниця Людмила Сотник. Але бажаючих танцювати серед людей поважного віку у Полтаві виявилося багато, потік танцюристів до «Ретро-клубу» не припинявся, тому з часом була створена й третя танцювальна група — «Ретро-3».
У минулому учасник війни в Афганістані Олександр Бронніков, який танцює в групі Володимира Флоки, говорить про відвідувачів «Ретро-клубу»:
— Цим людям подобається танцювальний відпочинок, вони хочуть і далі жити цікаво, підвищити свій емоційний рівень, прикрасити своє життя танцями. Вони розуміють, що танцювальні рухи — це здоров’я, гнучкість.
«Ретро-1» — найчисленніша група, вона налічує біля 50 чоловік. Найменше учасників у групі «Гран-сеньйор» (займатися спортивними танцями, яким учить Володимир Себастьянович, найважче, вони потребують майже ідеальної фізичної форми).
Запитую у галантного чоловіка в бальному костюмі з метеликом біля комірця сорочки, який танцює легко й професійно, як його звати.
— Я — Юхим Черняховський, — відповідає він. — Під час війни був генерал армії — мій однофамілець, але я не генерал, — жартує.
Юхим Анатолійович розповів, що танцями в «Ретро-клубі» він почав займатися в 70-річному віці, зараз йому 72 роки.
— Я танцюю бальні й народні танці, вже виступаю, — говорить. — Взагалі я, можна сказати, не вчусь, а переучуюсь — учився танцювати в юності, в Палаці піонерів, у 1953 — 1954 роках: згадую зараз — ніби зовсім недавно. Переучуватися важче, ніж учитися: зараз танці стали живішими, більш західними. З моїм викладачем танців — Володимиром Флокою ми колись разом ходили в Будинок піонерів учитися танцювати... Тепер він — спеціаліст високого класу.
Юхим Черняховський з усмішкою згадує, як одного разу він ішов через базар на Браїлках (живе там поблизу), і його обступили цигани, сказали: «Танцюй!».
— Вони по телевізору бачили, як я танцював циганський танець, і почали просити, щоб їм цей танець показав, — пояснює Юхим Анатолійович.
Як бачимо, «Ретро-клуб» успішно діє у Полтаві. Адміністратор Валентина Оскома організаційно забезпечує участь, в активі — учасниця «Ретро–клубу» Алла Куришина.
Усі учасники «Ретро-клубу» є патріотами міста Полтави. Зоя Лукошко, наприклад, говорить:
— Я дуже щаслива в Полтаві. Це найкраще місто на Землі! Клімат, річка, повітря — вся аура Полтави неповторна.
Зоя Лукошко — корінна полтавка, але так склалося, що 29 років вона прожила у Львові — переїхала туди з сім’єю у молодості, а повернулася у Полтаву чотири роки тому, коли стала пенсіонеркою. Пенсіонерка вона іще молода й чарівна зовні. Елегантна леді Зоя танцює в «Ретро-клубі» вже три роки. Їй дуже подобаються танці. Ми розмовляємо з нею всього три хвилини, бо між танцями майже немає пауз. Щойно закінчився швидкий танець — уже зазвучали нові акорди чарівної музики. Всі танцюристи радісно заусміхалися: розпочинається улюблений танок — «Ретро-клуб» запрошує на вальс.
