За годину до урочистостей відбулися останні приготування — шліфування бронзової зірки та попереднє запалювання вогню. За діями своїх робітників особисто слідкував директор ПП «Алмакс-реконструкція» Ігор Касич, який на тлі цих останніх штрихів розказав «Полтавщині» про усю виконану роботу по реконструкції Меморіалу.
— Ми змили різні відкладення — мох, солі, сажу, пилюку, — повідомив Ігор Касич. — Закріпили п’ять аварійних плит на стелі — вони могли впасти у будь-який момент. Зашпаклювали шви, а також провели гідрофобізацію — це водо- та жироізоляція. Почистили й усі плити навколо стели та навели золотом написи на них. А саму зірку почистили, відполірували та запаяли два аварійних шва.
Поки школярі розставляли стільці для запрошених ветеранів, а звукорежисери перевіряли свою техніку, був час трохи оглянутися довкола. Новій плитці хотілося побажати довгих років служби, бо, як показує практика, зимує вона не досить вдало. Хоча тут головне не довбати її ломами. Стару плитку, яка була перед фігурою Солдата, перенесли у глиб скверу. Де не вистачило — обійшлися новим шаром асфальту. Утім, роботи з благоустрою ще тривають. Серед новинок комплексу — канали для відведення дощової води та біотуалети. Нові лавки поки що не змонтовані — фарбовані деталі підсихають на сонці.
Та ось усе готово. Ветерани в своєрідному обрамленні почесної варти підносять до вічного вогню факел — до сивих скронь прикладається правиця — віддається честь пам’яті загиблим героям. На мить все завмирає, навіть легенький вітерець. Метроном відстукує ритм хвилини мовчання.
Слово бере міський голова Полтави Андрій Матковський, який повідомляє, що на цьому святому для кожного полтавця місті сьогодні присутні запрошені ветерани із Білорусі, у тому числі один із безпосередніх визволителів Полтави.
— Цей комплекс був побудований до 25-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні, — нагадав мер. — І зараз, через 40 років, він реконструйований. Це дань пам’яті сучасних поколінь тим, хто загинув під час визволення України, Білорусі та усієї Європи. 9 травня уся Полтава прийде сюди і поклониться героям.
Мер також подякував обласній владі за фінансову підтримку реконструкції. У свою чергу голова Полтавської облдержадміністрації Олександр Удовіченко побачив у сьогоднішній події символічність.
— Завершилася реконструкція основного пам’ятника Перемоги на Полтавщині. Роки ідуть, міняються покоління, але подвиг визволителів навічно залишився в нашій пам’яті, а велика Перемога — у наших серцях, — сказав Олександр Удовіченко.
Перед присутніми виступили також генерал-майор авіації у відставці Геннадій Котляр, який розповів, що для усіх тих, хто служив у 50-60 роки, ветерани Великої Вітчизняної війни були і прикладом і помічниками.
Відрадно, що про подвиг наших солдатів пам’ятають й школярі. На мітингу декламувала свій вірш «Війна» призер міського конкурсу «Велика Вітчизняна війна в історії мого роду і народу» Ярослава Ломазька. Запитую у неї, звідкіля вона знає про війну, яка завершилася 65 років тому назад.
— На жаль, усі мої рідні, які воювали, — усі загинули, — говорить дівчина. — Тому розповідати не було кому. Про війну знаю із книжок, телебачення, інтернету. Тож матеріал був, залишалося його творчо оформити.
Меморіальний комплекс з 1969 року ремонтувався лише косметично і мав непривабливий вигляд. Проект реконструкції передбачає оновлення та благоустрій не тільки комплексу, а й всього парку. Всього витрачено близько 3 мільйонів гривень.
