Як повідомила автор цієї добірки, головний спеціаліст організаційного відділу Октябрської у місті Полтава ради Ольга Колотай, коли набирала тексти на комп’ютері, то попускала ці розповіді крізь себе, інколи не могла вдержати сліз.
— Тут не тільки спогади учасників бойових дій, у книжці є і про окупацію і про примусовий вивіз на роботи в Німеччину, — говорить Ольга Колотай. — Розповіді беруть за душу. Наприклад, є спомин про те, як 12-річна дівчинка вдень працювала у колгоспі, а вночі в’язала шкарпетки, які потім відправляла на фронт. Або є спогади про те, як малі діти стали свідками жахливої картини — розстрілу євреїв. Вони рахували постріли, нарахували 98. Стільки ж було і розстріляних — фашисти економили набої. Це не може не хвилювати, інколи я не могла втриматися і плакала.
Також упорядниця переконана у тому, що ветеранам можна подякувати вже за те, що сьогодні її дитина під мирним небом має можливість тягнути до мами свої ручки.
— Звичайно, ветеранів потрібно підтримувати і фінансово, але головне, що потрібно усім нам пам’ятати — незабаром такі спогади не буде кому розповідати. З кожним роком такі збірки будуть все дорожчими і стануть на вагу золота, — підсумувала Ольга Колотай.
Сама збірка «Пам’ять вічна, пам’ять жива» вийшла за сприяння Октябрської районної у місті Полтава ради.
