Минулого тижня жителі Новосанжарської громади попрощалися із Захисником.
У суботу, 18 липня, Новосанжарщина знову була в траурі. Цього дня в останню путь провели військовослужбовця Юрія Бурду.
Прощання із земляком проходило в Нових Санжарах, біля пам’ятного знака Героям Небесної Сотні. Далі траурна процесія перемістилася до Руденківського храму. Після заупокійної служби тіло Героя востаннє привезли до батьківського подвір’я у Великі Солонці. Захисник навіки спочив на місцевому кладовищі. На жалобному мітингу виступили голова Новосанжарської громади Геннадій Супрун, бойовий товариш по службі, вчителька Великосолонцівської школи Людмила Кривень, однокласниця Юрія та представниця 158‑ОМБр, де служив Захисник.
Юрій Бурда народився 23 жовтня 1981 року у Великих Солонцях. Земляк навчався у Великосолонцівській школі, а згодом здобув професію ветеринарного лікаря в Хомутецькому фаховому коледжі.
Працював ветеринарним лікарем, а після розпаду колгоспів став будівельником.
Останнім місцем роботи Захисника була полтавська компанія, де він отримав бронювання. Та попередньо Юрій уже звертався до лав Збройних Сил України, але через стан здоров’я отримав відмову. У січні минулого року чоловік отримав повістку.
Герой проходив службу стрільцем-санітаром. 12 серпня минулого року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Новоєгорівка Луганської області він зник безвісти. Майже рік рідні чекали на повернення Юрія. Та проведена експертиза підтвердила, що воїн загинув.
Наприкінці жалобного мітингу головний сержант відділення військово‑цивільного співробітництва Полтавського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Юрій Пов’якало вручив матері Юрія прапор. А представниця 158‑ї окремої механізованої бригади, у складі якої служив Юрій, передала його дружині бойовий прапор підрозділу та шеврон. На честь полеглого Героя пролунав трикратний військовий салют.
У військового залишилася мама Валентина Іванівна, дружина Ася, донька Софія, син Захар, сестра Юлія.
