Є люди, для яких допомога фронту стала не разовим вчинком, а частиною життя.
З першого дня повномасштабної війни місцева волонтерська команда щодня знаходить кілька годин, щоб плести маскувальні сітки для захисників. День за днем, вузлик за вузликом, метр за метром.
Ініціатором плетіння сіток на фронт став Сергій Срібний, який постійно допомагає захисникам одягом, взуттям, інструментом. Він сам плете основу для сіток, а його команда вже потім вплітає стрічки-смужки, обираючи колір відповідно до сезону. Також Сергій виготовляє власноруч антидронові сітки. Плете на роботі, вдома, вдень, уночі. Часто ця робота забирає в нього до 16–18 годин на день, це практично цілодобова допомога фронту!
За цей час навколо себе Сергій Срібний об’єднав команду однодумців — це Оксана Подпрятова, Яніна Бондарєва, Ольга Ключник, Галина Стокоз, Зінаїда Денисенко, Олександр Бондарєв. Ці небайдужі кобелячани щодня, не дивлячись на втому і погоду, збираються у приміщенні критого ринку і виділяють по 2–3 години на плетіння. Якщо сітка потрібна дуже терміново, то затримуються й на довше. Це нелегка праця — виготовляти сітки. Той, хто трудився в цій сфері — знає.
Маскувальні сітки віддають безкоштовно захисникам, передають через волонтерів на фронт. Нікому не відмовили, лише попереджають, що треба чекати, адже бажаючих прийти поволонтерити, на жаль, бракує. Це в перші дні війни шкільні спортзали ледве вміщували всіх бажаючих плести сітки. А по всіх підвалах розливали коктейлі Молотова, які виявилися нікому не потрібними. Психологи стверджують, що так люди рятувалися від страху і стресу. А от за кілька років війни таких волонтерів залишилися одиниці. Вони вже не рятуються від стресу. Вони дійсно самовіддано працюють.
Сергій Срібний каже:
— Рук не вистачає. Та й фінансів теж бракує. Мотузку, з якої я плету основу для маскувальних сіток, я купую за власні кошти. Хочу подякувати Юлії Василенко за нитки, які вона купує і передає мені для плетіння антидронових сіток. Бо самому важко все тягти фінансово.
За цей час сплетено вже кілометри маскувальних сіток, які приховують техніку, позиції та, найголовніше, допомагають берегти життя наших воїнів.
За кожною сіткою — працьовиті руки, втомлені спини, щирі молитви й велика турбота про захисників. Без гучних слів, без вихідних, без очікування подяк — лише з вірою, що їхня праця наближає день Перемоги. Так працюють наші невтомні небайдужі люди.
Хочеться щиро подякувати кожному, хто щодня приходить, знаходить сили, час і натхнення продовжувати цю надважливу справу. Саме завдяки таким людям тримається наш тил, а разом із ним — і наша країна.
Долучитися до плетіння можна, приєднавшись до місцевого осередку небайдужих, запитайте на ринку Сергія Срібного, він направить далі, туди, де треба робочі руки плести сітки.
Для фінансової допомоги можна перерахувати кошти на офіційну карту волонтера: 5168 7520 0523 0993 (Сідаш Марина Олександрівна).
Працюємо на перемогу далі.
