Ситуація, коли в кафе, магазині чи салоні краси «просто грає російська пісня», може отримати значно серйозніші правові наслідки, ніж зараз.
У Верховній Раді України зареєстрували законопроєкт №15430, який пропонує обмежити використання мови держави-агресора під час музичного супроводу в сфері обслуговування. Йдеться, зокрема, про виконання та відтворення пісень російською мовою у закладах торгівлі, громадського харчування та побутового обслуговування.
Музичний простір є одним із каналів культурного та інформаційного впливу держави-агресора і в умовах війни російська музика в публічному просторі не може розглядатися лише як питання смаку чи «естетичного вибору». Крім того, кожне публічне відтворення російського музичного продукту може мати не лише культурний, а й фінансовий вимір: публічне відтворення музики може генерувати роялті, які через правовласників, лейбли та дистриб’юторів надходять російським виконавцям і оподатковуються в рфії.
Стаття 15 Закону України «Про культуру» уже забороняє публічне виконання, показ, демонстрацію та сповіщення музичних творів, фонограм, відеограм і музичних кліпів, пов’язаних із державою-агресором. Але проблема в тому, що чинне законодавство не містить достатньо ефективного механізму контролю саме за музичним супроводом під час обслуговування споживачів.
Зараз на практиці до порушників можуть застосовувати статтю 155 КУпАП, де штраф становить від 17 до 170 гривень.
Законопроєкт пропонує доповнити статтю 30 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Під час обслуговування споживачів виконання та відтворення пісень та інших музичних творів із текстом, фонограм, відеограм, музичних кліпів має здійснюватися державною мовою або будь-якою іншою мовою, крім мови держави, визнаної Верховною Радою державою-агресором.
