Людство не лікується

Не так давно в якійсь із безкінечних новинних стрічок прочитав повідомлення про те, що Сполучені Штати Америки планують суттєво збільшити витрати на війну. Далі — цитата:

«Заступник міністра оборони Стів Файнберг у середу написав листа керівникам оборонних підприємств, у якому зазначив, що в них є не більше 21 дня на подання планів щодо «значного прискорення, більш агресивних графіків поставок та/або збільшення виробництва критично важливих видів озброєння.

Реалізація рамкових угод Пентагону щодо закупівлі озброєння, що має вирішальне значення для стратегії Міністерства оборони з прискорення закупівель, залежить від ухвалення Конгресом законопроєкту про видатки на оборону на суму $1,15 трильйонів доларів».

Прочитавши це шокуюче астрономічними цифрами повідомлення, вирішив поцікавитися у штучного інтелекту, скільки ж щорічно витрачають на оборону (вбивства) інші економіки світу.

П’ять найбільших військових бюджетів світу сукупно складають понад 58 % усіх глобальних витрат на оборону, а беззаперечним лідером є США, чий бюджет перевищує витрати кількох наступних країн разом узятих.

Рейтинг сформовано на основі офіційних консолідованих даних Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру (SIPRI):

Згідно з останніми коригуваннями уряду рф та даними Bloomberg, влада планує підняти військові видатки ще на 40 % (на додаткові 4–5 трлн. рублів). Таким чином, фактичний воєнний бюджет на кінець року може сягнути майже 18 трлн. рублів (~$245 млрд.).

Тобто, якщо звести до купки лише планові (а вони перевиконані) витрати лише п’яти держав світу на оборону (точніше — на вбивство), то виходить сума в 1 686 000 000 000 доларів. І це ж іще не все. Інші держави всі разом витрачають на це теж до півтора трильйона доларів. Думаю, що якщо ретельно порахувати все, то трильйончики три «набіжить». Скільки це в гривнях, навіть рахувати не пробував. Боюсь, що мозок разом із калькулятором зламаються.

А якщо витратити гроші на порятунок?

Між тим, у всьому світі, і в Україні зокрема, мільйони людей страждають від хвороб, які можна вилікувати однією ін’єкцією. Але ін’єкція та коштує мільйони доларів.

Найдорожча вакцина у світі коштує 3,5 мільйона доларів США за одну дозу.

Цим препаратом є Hemgenix (етранакоген дезапарововек) від компанії CSL Behring.

Чому вона стільки коштує та що лікує?

Хоча в побуті Hemgenix називають «найдорожчим уколом» або «вакциною», з медичної точки зору це генна терапія. Проте вона використовує такий самий механізм введення, як і деякі сучасні векторні вакцини (за допомогою модифікованого аденовірусного вектора AAV5).

• Цільова хвороба: Препарат створений для лікування гемофілії B — рідкісного генетичного захворювання, через яке у крові людини не вистачає білка (фактора IX), необхідного для згортання крові.
• Кількість ін’єкцій: Хворому потрібен лише один укол на все життя. Введений вектор доставляє працюючий ген до клітин печінки, після чого організм пацієнта починає самостійно виробляти необхідний білок.
• Економічне обґрунтування: Незважаючи на космічну ціну в $3,5 млн., розробники та медичні системи вважають покупку вигідною. Традиційне підтримувальне лікування гемофілії B (постійні щотижневі інфузії протягом усього життя) коштує державі та пацієнту значно дорожче — до 20–30 мільйонів доларів за кілька десятиліть.

Ринкова вартість генних ліків постійно оновлюється. Серед інших світових «рекордсменів» за ціною однієї дози виділяються:

• Lenmeldy — близько $4,25 млн. (лікування метахроматичної лейкодистрофії; наразі вважається найдорожчими ліками).
• Elevidys — близько $3,2 млн. (лікування м’язової дистрофії Дюшенна).
• Zolgensma — близько $2,1 млн. (відомий препарат проти спінальної м’язової атрофії — СМА, який активно збирають благодійні фонди по всьому світу).

Кількість хворих на гемофілію В у всьому світі становить 165 тисяч чоловік. Людей, які страждають від лейкодистрофії — 50 тисяч, від м’язової дистрофії Дюшенна — 250 тисяч, спінальної м’язової дистрофії — 50 тисяч.

Тобто, для того, щоб вакцинувати усіх хворих на ці невиліковні звичайними методами генетичні патології людству потрібно «всього-навсього» 1 трильйон 695 мільярдів доларів.

Тобто, якщо уявити, що америкоси, кацапи, китайці, німці та індуси раптом вирішать вилікуватися і вилікувати інших, то їх річного бюджету на вбивство, якраз вистачить для того, щоб фактично ліквідувати чотири «найдорожчі» хвороби на планеті.

А за гроші інших держав можна лікувати інші хвороби.

Але людство не хоче лікуватися. Воно вперто бажає вбивати собі подібних.

Навіщо? Причин вигадують безліч. Торочать про захист національних інтересів, про патріотизм, про порятунок людства від іншої частини людства. А ще плещуть язиками про боротьбу за ресурси, за корисні копалини, за воду і землю.

Але в будь-якому випадку, при будь-якому варіанті, кінцевий результат один — потрібно вбивати інших людей. Цікаво, що при цьому всі ходять в ті чи інші церкви, поклоняються тому чи іншому Богу. І апріори знають, що у всіх релігіях і всі Боги забороняють вбивати інших людей.

Забороняють вбивати заради порятунку людства, забороняють вбивати через почуття патріотизму, забороняють вбивати заради захисту національних інтересів. Тим більше, забороняють вбивати заради боротьби за якісь корисні копалини, яких нібито комусь не вистачає.

Насправді ж, всім усього вистачає. А якщо комусь чогось не вистачає, то це можна купити за гроші, зекономлені на військових бюджетах.

За ті гроші взагалі можна за кілька років зробити все людство абсолютно щасливим. І здоровим.

Але людство не хоче лікуватися.

При цьому, так звані «прості люди» вбивають один одного через те, що їм «навішали локшини» інші, зовсім не прості люди, які на вбивстві, тобто на війні, заробляють шалені гроші.

Адже згідно тієї ж відкритої статистики, з кожним роком багатії цього світу стають все багатшими.

Чи є вихід із цього нібито замкнутого кола?

Я завжди згадую лозунг американських хіпі під час В’єтнамської війни. Вони казали: «Коли оголосять війну, ми не прийдемо». Взагалі лозунг «Уявіть, що оголосять війну, а ніхто не прийде» (англ. «Suppose they gave a war and nobody came»), який став культовим серед хіппі в 1960‑х роках під час протестів проти війни у В’єтнамі, насправді походить із поеми американського поета Карла Сендберга «Народ, так» (The People, Yes), виданої ще в 1936 році.
У тексті поеми цю фразу промовляє маленька дівчинка, яка вперше чує про війну та пропонує власне наївне, але геніальне рішення проти мілітаризму.
Чи можливо таке в реальному житті?

Напевне, можливо. Але дуже важко таке здійснити. Колись пробував Махатма Ганді. Пробував Мартін Лютер Кінг.

Обох вбили.

Людство вперто не хоче лікуватися.