Алея Надії має перетворитися на Алею обіймів

Фото: пресслужба Кобеляцької міської ради

21 серпня в Кобеляках відбулася урочиста церемонія відкриття меморіального комплексу під назвою Алея Надії. Він присвячений всім землякам-військовим доля яких невідома.

Як відомо, із пропозицією створити в Кобеляках подібний меморіальний комплекс виступила група місцевих жителів. Це люди, чиї родичі, воюючи в складі ЗСУ, зникли в ході російсько-української війни.

Жителі громади звернулися до влади із пропозицією знайти місце для створення Алеї Надії і профінансувати її будівництво. Перші зустрічі родичів зниклих безвісти військових із керівництвом громади відбулися у вересні минулого 2025-го року.

Тоді виконуючий обов’язки міського голови Василь Кіптілий пообіцяв родичам зниклих безвісти, що їх ідею підтримають і втілять у життя.

І ось 21 серпня 2026-го, практично через рік після першого звернення до влади, пропозиція громадян була втілена в життя.

На відкриття меморіального комплексу Алея Надії прийшли і приїхали близько п’ятисот жителів громади. Більшість людей тримали в руках квіти. Дорослі привели із собою дітей. Люди плакали, не приховуючи своїх почуттів.

Воно й зрозуміло. Адже велика частина із тих, хто прийшов на відкриття меморіального комплексу, не з чужих слів знають, як це — місяцями, а то й роками чекати звістки про долю своєї рідної людини.

Виступаючи на відкритті Алеї Надії, виконуючий обов’язки міського голови Василь Кіптілий висловив сподівання, що з часом вона трансформується в щось інше, позитивніше. Що невдовзі доля всіх, хто рахується безвісти зниклим, стане відомою. І зниклі воїни повернуться додому, переступлять поріг рідної хати.
Цю тезу в своїх виступах підтримали й інші промовці. Вони навіть висловлювали сподівання на те, що Алея Надії згодом отримає іншу назву. Стане Алеєю обіймів. І в цьому місці люди більше не плакатимуть, а будуть обійматися.

Священик отець Дмитро запропонував трішки розширити назву. Він вважає, що доцільно буде назвати це місце Алеєю Віри, Надії та Любові.

Оксана Тітаренко, чий син теж вважався безвісти зниклим, але вже повернувся додому із полону, закликала присутніх бути мужніми і до останнього не втрачати віри в те, що їх рідні повернуться до рідної домівки.

Також на мітингу виступили Наталія Шуліка, дружина безвісти зниклого воїна. Вона щиро подякувала представникам влади Василю Кіптілому, Світлані Царичанській, Юлії Няйко за сприяння в створенні Алеї Надії.