Не так давно, а точніше — наприкінці липня поточного року, в нашій газеті вийшла в друк публікація під назвою «Сім’я Терещенко в Кобеляках вигодовує лелеченя Стьопку».
У ній ішла мова про те, як люди дали притулок і спробували врятувати лелеченя, що випало із гнізда. Пташеня назвали Стьопкою, облаштували для нього місце для ночівлі і почали вигодовувати.
Минув місяць з того моменту. І ось волею долі автору знову довелося побувати на садибі Терещенків. Одразу звернув увагу на той факт, що Стьопки в дворі немає. Та й у відновленому людьми гнізді на електроопорі вже не було птахів.
Мені пояснили, що лелеки вже відлетіли в теплі краї. Полетів і Стьопка.
Спочатку птах не міг злетіти і спробувати свої сили в польоті. А потім вийшов із двору на дорогу, розгону і зрештою полетів.
Після першого польоту Стьопка ще навідувався до садиби Терещенків, яка стала для нього другим рідним домом. Навідувалися і його батьки.
А потім настав час відлітати. І Стьопка полетів. Можливо, повернеться навесні.
Терещенки навіть думали почепити на лапку лелеки спеціальне кільце, щоб через рік перевірити, чи то він прилетить до гнізда на електроопорі. А потім не зважилися цього зробити, вважаючи, що кільце заважатиме птаху.
Птаха люди врятували. А фактично одразу в них з’явилася нова турбота. До двору прийшла бездомна і безпородна собака. Її назвали Жужою і залишили в себе.
Олена Терещенко сміється:
— Наша Жужа зараз спить на спеціальній подушці. Напевне, почуває себе справжньою королевою.
Жужа, на відміну від Стьопки, нікуди із двору, де її прихистили, не піде. Собаки в теплі краї на зиму не мігрують.
Як було сказано в одному мультфільмі:
— Таїті, Таїті, нас і тут непогано годують.
Спочатку Стьопка, потім Жужа. Потім буде ще хтось. У людей добрих і милосердних по своїй суті завжди є клопіт. Вони завжди за когось турбуються, кимось опікуються.
Так було, є і буде. І, напевне, на такій безкорисливій доброті людей ще тримається якось цей світ.
Шкода лише, що гармонії в цьому світі немає.
Одні рятують, інші — вбивають. У тому числі — і собі подібних.
Ех, аби всі турбувалися виключно Стьопками, Жужами та іншими пернатими і хвостатими. Можливо, тоді і для воєн часу й сил не залишилось би.
