У скорботній тиші лунали спогади про світлу людину та слова підтримки родині, яка зазнала непоправної втрати. Присутні вшанували пам’ять Захисника хвилиною мовчання. Чин похорону звершили священнослужителі за православним звичаєм. Під звуки Державного Гімну України та залпи військового салюту воїна поховали з усіма військовими почестями.
Миргородська міська рада, уся територіальна громада висловлюють щирі співчуття дружині, дітям, батькам та всім, хто знав і любив Олександра Миколайовича. Подвиг нашого земляка навіки вписано в літопис визвольної боротьби за незалежність України.
Світла, вічна пам’ять і доземний уклін Герою!
Миргородська громада провела в останню земну дорогу Захисника України, солдата Олександра Миколайовича Качана. Його загибель підтвердили за результатами молекулярно-генетичної експертизи після місяців болісної невідомості.
Як повідомили в Миргородській міській раді, воїн загинув 30 листопада 2024 року під час виконання бойового завдання в зоні відповідальності ОТУ «Сіверськ».
Життєвий шлях та бойові заслуги
Олександр Качан народився 20 лютого 1990 року в Миргороді. У юності виступав у складі зразкового ансамблю танцю «Джерельце». Навчався в Миргородській школі №6, Київському коледжі електронних приладів та Міжнародному науково-технічному університеті ім. Ю. Бугая. Працював у водолікарні ПрАТ «Миргородкурорт» та на Миргородському заводі мінеральних вод.
Найбільшим щастям і сенсом життя для Олександра завжди була родина. У 2017 році він поєднав долю з коханою дружиною, тоді ж народилася донечка Анна. Олександр був турботливим чоловіком і люблячим батьком – разом із дружиною виховував доньку та сина.
У 2022 році чоловік добровольцем став до лав ЗСУ. Спочатку служив у 831-й Миргородській бригаді тактичної авіації, а згодом виконував бойові завдання на передовій у складі 47-ї окремої механізованої бригади «Маґура». За хоробрість та віддану службу воїн був відзначений:
- нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Золотий хрест»;
- відзнакою Міністерства оборони України «Хрест Повітряних Сил».
Попрощатися із полеглим Героєм прийшли рідні, побратими та жителі громади. Чин похорону звершили за православним звичаєм, а поховали воїна з усіма військовими почестями під залпи трикратного салюту.
У полеглого Захисника залишилися дружина, донька та син.
