Новосанжарська територіальна громада попрощалася із полеглим земляком — молодшим сержантом, командиром екіпажу розвідувальних БпЛА Національної гвардії України Максимом Вікторовичем Авіньком (позивний «Сомалі»).
Як сповіщає пресслужба Новосанжарської селищної ради, траурна церемонія відбулася 30 вересня.
Життєвий та бойовий шлях Героя
Максим Авінько народився 21 вересня 2002 року в селі Лелюхівка. Закінчив місцеву школу, пізніше здобув фах машиніста екскаватора у Полтавському ПТУ №17 та працював у сфері торгівлі.
Восени 2021 року був призваний на строкову службу до лав Нацгвардії (в/ч 3035). З початком повномасштабного вторгнення РФ став на захист України. У квітні 2022 року під час боїв біля Рубіжного отримав поранення, проте після лікування одразу повернувся на фронт.
У війську воїн пройшов шлях до молодшого сержанта та командира екіпажу розвідувальних безпілотних авіаційних комплексів спеціального призначення. За мужність та відданість військовій справі був відзначений державними нагородами.
21 вересня 2026 року захиснику виповнилося 24 роки, а вже 23 вересня його життя трагічно обірвалося під час виконання бойового завдання.
Прощання та вшанування пам'яті
Жалобна церемонія розпочалася в центрі Нових Санжар біля пам’ятного знака Героям Небесної Сотні, після чого прощальний кортеж вирушив через «живий коридор» до родинного будинку воїна та кладовища в селі Лелюхівка.
Ушанувати пам'ять захисника зібралися рідні, односельці, бойові побратими та представники місцевої влади.
Наприкінці церемонії побратими Максима вручили мамі Захисника Державний Прапор України, знятий із домовини Героя, та прапор його бойової частини. На честь полеглого воїна пролунав трикратний військовий салют.
Особливим і дуже символічним стало прощання друзів та однокласників Максима. На кладовищі вони влаштували для нього світлове прощання у кольорах нашого Державного Прапора — синьому та жовтому. У цьому жесті було все: біль втрати, любов до друга, пам’ять про шкільні роки та безмежна вдячність Захиснику, який віддав своє життя за Україну. Нехай ці кольори назавжди нагадують про Максима — молодого хлопця, який став воїном і до останнього залишався вірним своїй Батьківщині.
У полеглого Героя залишилися мати Олена Павлівна, батько Віктор Олексійович, брат Юрій, сестра Марина та двоюрідна сестра Світлана.
