Не так давно наш земляк, музикант і співак Мирослав Кувалдін, який із перших днів повномасштабного вторгнення в Україну добровольцем пішов у армію, записав міні-альбом із пісень на військову тематику.
Як відомо, уродженець Кобеляк, професійний музикант Мирослав Кувалдін ще на початку війни добровольцем став до лав Збройних Сил України. Це відбулося ще в 2022‑му році.
І до сьогодні Мирослав є військовослужбовцем. Щоправда, в нього з’явилася можливість поєднувати військову службу із творчістю. Нині Мирослав знаходиться в складі підрозділу «Культурний десант».
Мирослав продовжує писати тексти пісень та створювати музику до них. І разом з іншими військовими, які в цивільному житті були музикантами, їздить із концертами по бойових підрозділах та співає для колег-військовослужбовців.
А не так давно при підтримці Українського культурного фонду записав міні-альбом із шести композицій під назвою «Всі військові — колишні цивільні». Також до кожної пісні був відзнятий тематичний відеоряд.
Офіційна презентація нового альбому гурту ІБАШ, скорочено від Інструментально–Бліндажний Ансамбль Шансону, відбувся 25 вересня.
«Ми маємо протидіяти розколу в суспільстві»
Редакція «ЕХО», дізнавшись про подію, зв’язалася по телефону із Мирославом Кувалдіним. Ми попросили його розповісти трішки більше про цей проєкт. Мирослав охоче погодився.
Він розповів:
— Передусім хочу подякувати Українському культурному фонду за підтримку нашої ініціативи, що реалізувалась у межах конкурсної програми «Сучасний музичний простір «Нові голоси». Завдяки цьому я і мої колеги зуміли швидко і без проблем записати альбом «Всі військові — колишні цивільні».
Тепер трішки про наш ансамбль. У нашій назві є згадка про шансон, як специфічний музичний стиль. Одразу наголошу, що йдеться не про рашківський спотворений варіант шансону. Ми — не якусь зеківську тематику поширюємо. Наша музика по стилю більше схожа на «полегшений» варіант джазу 20‑х років минулого століття. Воно й зрозуміло, адже більшість учасників ІБАШ — це якраз джазові музиканти. А тексти — про військових різних професій.
Звичайно ж, ми писали свій альбом не суто для якогось «воєнного використання». Наші пісні — і для людей цивільних. А концепція альбому — об’єднувати українців. Не знаю, як хто, а я помітив не надто хорошу тенденцію до роз’єднання, що з’явилася в інформпросторі — отже, і в думках людей. Починають роз’єднувати військових від цивільних: тих, хто воює на передовій, і тих, хто служить у відносному тилу, тих, хто працює в ТЦК і, скажімо, штурмовиків чи дроноводів, роз’єднують людей нібито по дрібницях, але в результаті, це починає роз’єднувати націю. І буде дуже наївним думати, що це само по собі мине і що цей процес є випадковим. Можете не сумніватися, що в нашого спільного ворога є сотні високооплачуваних професіоналів, які спеціалізуються на веденні саме інформаційної, ідеологічної війни. І вони щоденно «трудяться» над створенням і поглибленням розколу, над тим, щоб ми, українці, «гризлися» між собою і забували, що ворог у нас один.
Це мої думки, мої переконання. Вони й стали концепцією альбому. Але доносимо ми це в нашому веселому розважальному стилі. На мою думку, це дієвіше, аніж нудні лекції про ідеологічну війну.
Пісні із альбому «Всі військові — колишні цивільні» вже звучали на концертах в кількох містах України, в тому числі і в Полтаві. Цілком можливо, що колись Мирослав заспіває їх і в рідних для нього Кобеляках.
